Вірші 2026р. Биков Л.І.

***

Чомусь не можу подолати одну річ:
Серед тривог, усіх щоденних протиріч
Минулих споминів  частішає навала
Та так, що й душу ностальгія розхитала.

Невже із віком це-таки турбує всіх,
Бо не від всього тільки маємо ми втіх.
Та є таке, що біллю розриває душу,
Що навіть сльози витирати гіркі мушу.

Мабуть, це совісті моєї власний суд:
Мої душа і серце тільки свідки тут.
У звіті сам перед собою з кожним словом
Наче очищуюсь, щоб стати перед Богом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше