Болить, щемить щодня у грудях й коле.
Мабуть, так й буде поки йде війна.
Розірвана на ДО та ЗАРАЗ доля.
Між миром й дійсністю чужа стіна.
Все справжнє, що не всі ще зрозуміли,
Між небом і землею у вогні.
Це душі, що назавжди відлетіли.
Це жахи, що приходять у ві сні.
Страждає та не кориться країна.
Байдужість інших й жалюгідний страх.
Що сталось так усіх країн провина.
До перемоги дуже довгий шлях.
Відредаговано: 11.02.2026