Оголена, похмура цьогорічна
Уходить осінь лісом та полями.
Така її дорога споконвічна.
А її смуток залишився з нами.
Прощай, зустрінемось в час тогорічний.
Такий вже є коловорот природи.
Та кожен раз несхожий і незвичний,
Бо кожний рік якісь свої пригоди.
Прощаючись зробила подарунок,
Розвіяла на небі хмари сірі
І променями сонця поцілунки
Розкидала всім на небеснім ширі.
Прощай, зустрінемось в час тогорічний.
Такий вже є коловорот природи.
Та кожен раз несхожий і незвичний,
Бо кожний рік якісь свої пригоди.
Уходиш, відпочинеш там від втоми,
Надбаєш знов палітру необмежну,
Де кольори яскраві й невагомі,
Щоб втілити фантазію безмежну.
Прощай, зустрінемось в час тогорічний.
Такий вже є коловорот природи.
Та кожен раз несхожий і незвичний,
Бо кожний рік якісь свої пригоди.
Відредаговано: 22.12.2025