Вірші 2025 рік. Биков Л.І.

***

Поряд пройшла, і досі ще така чарівна,
Одна з коляскою, - мабуть, онук.
Не подивилася, колись моя, царівна...
Під листопад у парку спить малюк.

Ти знову, осінь, мене сколихнула.
Приємні спогади минулого життя.
Навіщо, осінь, нас ти зіштовхнула.
Хай далі все іде, як є, без вороття.

А скільки спогадів ця зустріч нагадала.
Залишилось - таки приємне у душі.
Мабуть, на краще, що ти мене не впізнала,
Бо ми давно з тобою вже чужі.

Ти знову, осінь, мене сколихнула.
Приємні спогади минулого життя.
Навіщо, осінь, нас ти зіштовхнула.
Хай далі все іде, як є, без вороття.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше