Вірші 2025 рік. Биков Л.І.

***

Від холоду обоє ми тремтіли.
А дощ все лив та лив як із відра.
Десь схованку собі знайти не встигли.
Така мінлива восени пора.

Осінній дощ - холодні сльози з неба.
Осінній дощ -  нескінчена печаль.
Впадати в розпач від цього не треба.
Не кожний витримає це, на жаль.

А ти закрила очі та мовчала.
Тебе до себе міцно пригорнув.
Вода з волосся мокрого стікала.
І я тебе до крапельки відчув.

Осінній дощ - холодні сльози з неба.
Осінній дощ -  нескінчена печаль.
Впадати в розпач від цього не треба.
Не кожний витримає це, на жаль.

Тіла дощ охолонув, а не душі.
Були щасливі хоч і під дощем.
І, навіть, з міста цього ми не рушим.
Серця гарячі б'ються під плащем.

Осінній дощ - холодні сльози з неба.
Осінній дощ -  нескінчена печаль.
Впадати в розпач від цього не треба.
Не кожний витримає це, на жаль.

Хай душі наші під дощем зіллються.
Вже скоро осінь сіра відійде.
Обидві долі більш не розійдуться.
А що промокли, то обом пусте.

Осінній дощ - холодні сльози з неба.
Осінній дощ -  нескінчена печаль.
Впадати в розпач від цього не треба.
Не кожний витримає це, на жаль.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше