Від холоду обоє ми тремтіли.
А дощ все лив та лив як із відра.
Десь схованку собі знайти не встигли.
Така мінлива восени пора.
Осінній дощ - холодні сльози з неба.
Осінній дощ - нескінчена печаль.
Впадати в розпач від цього не треба.
Не кожний витримає це, на жаль.
А ти закрила очі та мовчала.
Тебе до себе міцно пригорнув.
Вода з волосся мокрого стікала.
І я тебе до крапельки відчув.
Осінній дощ - холодні сльози з неба.
Осінній дощ - нескінчена печаль.
Впадати в розпач від цього не треба.
Не кожний витримає це, на жаль.
Тіла дощ охолонув, а не душі.
Були щасливі хоч і під дощем.
І, навіть, з міста цього ми не рушим.
Серця гарячі б'ються під плащем.
Осінній дощ - холодні сльози з неба.
Осінній дощ - нескінчена печаль.
Впадати в розпач від цього не треба.
Не кожний витримає це, на жаль.
Хай душі наші під дощем зіллються.
Вже скоро осінь сіра відійде.
Обидві долі більш не розійдуться.
А що промокли, то обом пусте.
Осінній дощ - холодні сльози з неба.
Осінній дощ - нескінчена печаль.
Впадати в розпач від цього не треба.
Не кожний витримає це, на жаль.
Відредаговано: 22.12.2025