Я згадувати можу тебе лиш в уяві.
Минуло з того часу майже все життя.
Твоє волосся пам'ятаю кучеряве.
На жаль назад немає в юність вороття.
А які очі чисті волошкові.
Неначе небо з морем утонуло в них.
І погляди призовні й загадкові,
І губ у посмішці привабних й чарівних.
Все також небо наше вічне й неозоре
З морем зливається на обрії в одне.
Та тільки розділила нас з тобою доле.
Насправді виявилося життя складне.
А які очі чисті волошкові.
Неначе небо з морем утонуло в них.
І погляди призовні й загадкові,
І губ у посмішці привабних й чарівних.
В уяві ти як у щасливі давні роки.
І навіть серце як тоді в душі тремтить.
Від спогаду аж молодію навіть трохи.
Така солодка та приємна серцю мить.
А які очі чисті волошкові.
Неначе небо з морем утонуло в них.
І погляди призовні й загадкові,
І губ у посмішці привабних й чарівних.
Відредаговано: 09.12.2025