На землю листя тихо падають безкрилі:
Своє на дереві віджили та безсилі.
А осінь без зупинку з вітром лине далі.
Її барвистої не видно майже шалі.
Чарівна осінь тиху вбивчу силу має:
Живе та радісне в занепаді й зникає,
Стає безвільне після красоти та кволе,
Пусті ліси та зоране чорніє поле.
З дощем та холодом живе занепадає.
Останній лист з дерев приречений спадає.
І серед повсякденних у житті відносин
Буває отака чарівно вбивча осінь.
Відредаговано: 09.12.2025