Вірші 2025 рік. Биков Л.І.

***

Завмерла і ні жодного привіту.
Ховаєш душу від мене розбиту.
Рознесло тишу від мовчання на уламки.
Холодять душу вересневі темні ранки.

Закрилася, як равлик в небезпеці. 
І що там зараз на твоєму серці.
Але мовчання  не завжди допомагає,
Коли душа відсторонитися благає.

Ти відсікла від себе спілкування,
Можливо, зачинив свої бажання.
І осінь несе холод з півночі й негоду,
Свою всю знищуючи золотисту вроду.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше