Позолотила осінь листя у берізки.
Стоїть притихла й одинока на світанку
Біля зарослої колись давно доріжки
У прохолодному з росою в травах ранку.
У позолоті, а сумна і невесела,
Бо незабаром облетять її листочки.
І буде гола потім, як усі дерева.
Проб'ються, може, тут після дощів грибочки...
Відредаговано: 09.12.2025