Незадоволені всі зараз, що твориться.
Але ж все дерибанили свої.
Бо в дев'яності треба було не мириться,
Коли ділили скарби шахраї.
Директори червоні тоді мали владу
І все майно було у їх руках.
Гуськом пішли усі у ту Верховну Раду.
Почався у країні безлад й крах.
Куди поділися тоді усі колгоспи:
Корови, свині, вівці, МТС,
Поля, сади?... Пощéзали з майном й радгоспи.
Народ попав під ваучерів прес.
А фабрики, заводи, шахти, комбінати
Відразу пов'язали у боргах.
Володарі змогли це все до рук прибрати,
Заможними зажили, як в шовках.
Тоді мовчали тупо трударі народу,
Теж крали потихеньку, що могли.
Безглуздо зникла в хаосі країна сходу.
Все шахраї приборкати змогли.
А як розкрали швидко наші збройні сили...
Куди полки поділись ВТА?
"Су", "Мігарі", ракети, танки просто "злили"...
А ядерку під тиском США?
А зараз ставлять нам свої якісь умови
Як воювати в захисній війні.
Мовчанням світ створив війни передумови,
Та зáвмер зараз наче уві сні.
Самі накоїли за ті роки помилок:
Залишили при владі комуняк.
Багато ще залишилось для них щілинок,
Щоб жити далі жирно на дурняк.
Народ, як завжди, у лиху й тяжку годину
Зі зброєю відстоює в руках
Свою свободу, честь та нашу Україну.
Навести б ще й порядок у мізках.
Відредаговано: 20.11.2024