Що ж ти,кістлява, з косою прийшла,
Меншого брата мого забрала.
Братику рідний залишив мене.
Рано покинув життя ти земне.
Я ж за тобою маленьким ходив,
І до навчання зі школи привчив.
Несправедливе під час це життя:
Менший по віку пішов в небуття.
Як мені боляче, братику мій.
Біль дуже тяжко утримати свій.
Братик, кровиночка, як мені жаль.
Рано полинув в незвідану даль...
Людські всі життя для всесвіту пил...
Більше не сядемо разом за стіл.
Пишу ці рядки, а очі в сльозах,
Наче у серце устромлено цвях...
Відредаговано: 20.11.2024