Як у їх, москалів, підіймаються руки
На таку у цвітінні весняну красу,
На квітучі сади, на пахучі ці луки,
На ранкову прозору та чисту росу?
Вони ж вéсни у себе не бачать такої,
Щоб без листя дерева були у цвіту.
Їм же дивне життя у тиші та покої.
Вони звикли нести тільки біль та біду.
Відредаговано: 20.11.2024