Якби душа могла перетерпіти,
Перемолоти негаразди назавжди.
Але куди ж, що пережили, діти?
Воно ж не зникне все назавжди в нікуди.
Все й залишається в її куточках:
Відношення, події, сльози, відчуття,-
Великими шматками та в кусочках...
Там в неї всі багаторічні почуття.
Хотілося, щоб більш вона раділа,
Частіше б відчувала щастя та спокус,
А не страждала в муках, не боліла,
Не відчувала неочікуваний струс.
Відредаговано: 20.11.2024