Ти зійдеш тихо, вчасно й непривітно,
Забравши душу з тіла в небуття.
Це зробиш ні для кого непомітно.
Так забереш колись моє життя.
Ніхто не знає як ти виглядаєш.
Але всі знають, що колись прийдеш.
Ти свою справу цю ретельно знаєш.
Та без душі людської не підеш.
А слово смерть в кінці ще й з м'яким знаком.
Хоча у неї твердий егоїзм.
Не видно її в образі ніяком
В цім світі, тільки втрати біль й трагізм.
Відредаговано: 20.11.2024