Сірі хмари весни над війною.
Чути вибухи, південь в вогні.
Не обходить біда стороною
Наші сім'ї і в нóчі, і в дні.
Це вже друга весна, що приходить
Під розривами з болем страждань.
Ворог тисне та сам не відходить,
Бо від світу нема покарань.
Та весна все ж повільно вдихає
У життя свої сили нові.
І земля від цьогó оживає,
Бо застигла в людської крові.
Відредаговано: 20.11.2024