Застилають очі бідолашні сльози
Від тяжкого болю в серці та душі.
Як там наші хлопці у такі морози
В степовій, безлюдній, кинутій глуші.
Терпить, причаївшись, все козацьке військо.
Силу ворожнечу знищує щодня.
Наша перемога зовсім ще не близько.
Кількості ворожій з нами не рівня.
Відредаговано: 20.11.2024