Ішла мадам алеєю у парку.
За нею песик малий шкавиляв.
Було це восени з самого ранку.
А вітер листя тихо підстеляв.
Проміння сонця у деревах грало.
Пестило пані вії на очах.
І все у парку настрою сприяло.
Барвиста шаль під осінь на плечах.
Картина маслом...І не зупинити
Спокійну мить ранкового часу.
Чудове поряд.Хочеться летіти,
Оберемками згрібаючи красу.
Відредаговано: 20.11.2024