Хто не бачить, не чує цих сльоз України,
Як у горі війни опинились родини,
Як зруйновані цілі міста по країні,
Як ростуть кладовищі військових віднині?
Ворог нищить країну без жалю щоденно
І ночами, під ранок, у свята, і денно.
Другий рік це жахіття у нас безперервно.
І живе так країна цей час повсякденно.
Найсильніша надія на Бога і себе,
Допомогу, яку як повітря, нам треба,
Та й закрити назавжди від ворога небо,-
Ось така у країни нелегка потреба.
Відредаговано: 20.11.2024