Для вас, були дітьми, ми все робили
У ті часи, коли всі разом жили.
А що в цей час зробили ви для нас,
Щоб вже не переймались ми за вас?
Батьки, на жаль, у всіх завжди невічні.
Таке буття, і всі до цього звичні.
У кожного із вас своє життя,
Яке біжить вперед без вороття.