Вірші 2023р. Биков Л.І.

***

Народився я в Криму влітку у селі степному.
Немає вже того, від німців-колоністів, дому.
В роки радянського тоді хрущовського правління,
Коли забрали всіх корів, бо партії веління.

У селах дома випікати хліб заборонили,
Бо з колгоспної пекарні на конях привозили.
Молочку з ферми сім'ям по талонах видавали.
За працю - трудодні, а люди паспортів не мали.

Колядки та Різдво, кутю, - все в нас заборонили.
Про це, навіть, не знали, а у школі і не вчили.
Тоді у нас були в Криму в той час такі порядки.
Одне зробили добре: у степу лісопосадки.

А ще потім між домами, і навіть не питали, 
З еРееФ переселенцям дома ще збудували. Поділили між домами та й наші ще городи 
Без всякої в той "світлий" час хазяйської угоди.

Та майже всі переселенці з селищ позбігали, 
Треба ж було працювати, вони так не бажали. 
Залишились одиниці, що пустили коріння 
І до мови української проявили вміння.

Отак було в оті часи на півдні України.
І все так хочуть знову повернути ці вражини?
У нас вони, ці москалі,  хоч раз про це спитали?
Не буде цього вже, бо ми нове життя впізнали.

Дожити, щоб я зміг відвідати, де  народився,
Де є рідня, товариші та школа, де я вчився.
Хай ті, що чули про Союз, хоч правду цю узнають.
А то їм вішають лапшу, а як було не знають.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше