Що ж так роки із часом прискорено
Йдуть до фінішу мого буття,
Бо не все ще, що хочеться, створено
За весь період мого життя.
Незалежно від нас все влаштовано:
Сонце та місяць, небо й земля.
Все навколо давно побудовано.
І у кожного своя зоря.
Прийде час її - вона відпалає
І не засвітиться як завжди.
Тільки людина вже про це не взнає,
Зникне з обрію та назавжди.