Очі дивляться скрізь і не бачать просвіту:
Поволока й туман вкрили все навкруги.
А як тяжко в душі без продиху і світу.
Притаїлись, мовчать у степу вороги.
Тільки рідна земля надає хлопцям сили.
І козацька зухвалість нестримна в боях.
Непомітні в імлі ні байраки, ні схили...
Як все потім складеться в цих наших краях?...