Кричать стрижі у небі вкритим хмарами.
Листву колише ледве тихий вітерець.
На захід сонце манить погляд чарами,
Які розписує невидимий митець.
Ще голуби воркують, віють крилами.
Не вгомонились дрібні птахи у саду.
А хмари, наче як човни з вітрилами,
Пливуть по вітру вільно до свого порту.
І поступово стихло все, темнішає.
І починають свою справу комарі.
Повітря після заходу свіжішає.
Підсвічують в саду доріжку ліхтарі.