Чудовий ранок після ночі душної.
Легенький східний дує вітерець.
Але вже чути вій сирен бездушної
Тривоги, маємо стальний терпець.
Хмаринки білі кудись пливуть пухнасті.
Блакитне небо, сонце, знов гримить.
Які чекати ще нам нові напасті?
Тримаємо всі нерви кожну мить.
У наступі там зараз суцільне пекло.
Для відпочинку і не мають час.
Від зривів, навіть, усе у день померкло.
І терплять хлопці все заради нас.