Край чарівних пісень і прозорого чистого неба,
Край південного степу, де проклали свій шлях чумаки,
Де народи живуть,- їм чужого ніколи не треба,-
Де кордони тримали у давнину лихі козаки,
Де Карпатські та Кримські велично піднялися гори,
Де спорідненні Чорне та Азовське південні моря,
В позолоті горять ще з князів староруські собори,-
Все це є непідвладна нікому Україна моя.