Не меншає ворожа сила,
Нарощує нові полки. Вогнем палає Україна.
Людські лежать в полях кістки.
Коли вже скінчиться навала
Безбаштовій русні орди. Невже ж землі своїй їй мало,
Що знову вдерлися сюди.
І твердо стала Україна
Парканом західних країн.
Вона не стане на коліна
Серед розрухи і руїн.
Як в давнину в полки вступили
Для війська кращі з всіх сини.
І з кожним днем, як проводили,
Все більше в мати сивини.
Європа стара знов зітхає.
А гинуть наші козаки.
А Захід слізно співчуває
У горі нашому роки.
Як би вони були сміліші,
Надали б допомогу вчас,
Були б і дії всі скоріші,
То менше б згинуло у нас.