Друге літо військове минає.
Вгризлись в землю, в бетон вороги.
І війна не стихає, палає.
Заміновано все навкруги.
І все дужчі ракетні атаки.
Нищить ворог прилеглі міста.
Всюди лізуть кацапські вояки,
Наплювавши на рани Хреста.
Заростають зруйновані храми.
Понівечені їх куполи.
Степові не затягнути рани.
Не змовкають гарматні стволи.
Невже Бог залишив Україну?
І мовчать на іконах святі.
Не здамо ворогам батьківщину,
Бо вона в нас одна у житті.