Незвичний з вигляду Дніпро.
Мабуть, такий він був у давнину,
Пізнавши й лихо та добро,
Зухвалу молодість і сивину.
Тече вздовж старих берегів,
Серед гранітних давніх сивих скель,
Серед розораних лугів,
Серед ланів оновлених земель.
Те ж сонце і небес блакить.
Великий Луг відкрився з-під води.
В історії коротка мить,
Що з водами зникає в нікуди.
Відкрийся, земле козаків.
Прокинься, батько наш Великий Луг.
Наш край горить від москалів.
Посильте наш козацький вільний дух.