А клятий лютий не кінчається:
Вже вдруге весну й літо проковтнув.
Русня свого ще домагається.
Час цього лихоліття не минув.
І осінь другу б'ють ракетами.
Палають селища, порти й міста.
Підручники з х...а
портретами.
Замало світу було ран Хреста.
Весь світ в заложниках у нелюдя.
Він насміхається над світом всім.
Страшилки діють досі "велетня".
Він звично себе ставить над усім.
Немає досі спільності в угоді,
Щоб зупинити враз і назавжди
Цього прища в російському народі,
Огризка стародавньої орди.