Розділ 1

Як же круто відпочивати на березі моря і спостерігати за сходом сонця. Саме так відпочивала сім'я Меганів. Залишивши теплий пісок, палаюче сонце та морську воду, родина поверталася додому. Після довгої подорожі вони вирішили провідати бабусю, розповісти їй про чудовий, літній відпочинок, і дізнатися, як вона проводить свій час без маленької онуки.
- Привіт, бабусю! - щойно відкривши двері машини вигукувала Мінсі.
- Привіт, онуко! Біжи до мене, Міні! - з усмішкою на обличчі сказала бабуся.
- Я так люблю коли ти мене так називаєш - з радістю промовила Мінсі. Але відповіді дівчинка не почула, натомість бабуся її міцно приголубила і поцілувала.
- Доброго вечора. - промовила Мая, в руках із солодощами і пахучими квітами.
- З приїздом, Має! З приїздом, Джазе!
Родина сиділа за вечерею, розмовляючи про чудову мандрівку.
Мінсі заснула в обіймах своєї бабусі, яка пішла вкладати її у ліжко.
- Що лікарі кажуть? - страхітливо запитав Джаз, доїдаючи останній шматок лимонного пудингу.
- Я не навідуюся до лікаря вже близько одного місяця - невпевнено відповіла бабуся.
- Коли ми вирушали у подорож, ти мені обіцяла,мамо! - крикнув Джаз.
- Єдине, що я можу тобі сказати, це те, що через місяць я помру і більше ніколи не повернуся. Вона видихнула, з полегшенням встала і вийшла на свіже повітря через парадні двері. Мая та Джаз залишилися на кухні. Розмова була про хворобу бабусі.
- Джазе. Ніхто не знав, що в неї рак. Я знаю, тобі зараз важко, але і ти зрозумій, вона втомилася від ліків, від запаху лікарні. Можливо так для неї буде краще. Я тебе розумію, я знаю як це втрачати тих, кого не хочеш відпускати. Коли мені було 6 років, я втратила матір. Батько обіцяв, що вона скоро повернеться, але її не було. А я чекала, я хотіла відчути її запах, хотіла дивитися в її голубі очі і насолоджуватися усмішкою. Ти повинен...
- Ні, Має! Вона мені не рідна матір! - тримаючи руки в кишенях і дивлячись у вікно він був схвильованим.
- Що?!
- Так, це правда! Моя справжня матір покинула мене новонародженого. Батько доглядав за мною,але з маленькою дитиною на руках він не впорався. Він віддав мене до дитячого будинку. Але коли мені виповнилось 15,прийшла жінка, з проханням всиновити мене, і я поїхав додому, де відчував себе потрібним. Я вперше дізнався, що таке коли тебе люблять, коли про тебе дбають.
Клемі, Клемі Меган, це жінка яку я називав матір'ю.
- Але ж... Джазе!
- Я знаю, але все це правда. Я довго це приховував, все ж таки таємниця відкрилася.
На кухні панувала тиша. Мая не могла заспокоїтися від почутого.
Зайшла Клемі. Джаз і Мая мовчки підійшли, міцно приголубили її.