Дана книга являє собою художній твір. Всі імена, образи, місця і події є плодом авторської уяви або були використані без умислу. Можлива схожість з реальними людьми, як живими, так і померлими, місцями дії або подіями є результатом сугубо випадкового збігу обставин.
КНИГА ПЕРША
Розділ перший
Алекс
– Ой, а можна з вами сфотографуватися? – молоденька білявочка підійшла до мого столика і зупинилася навпроти мене. Тоненькі пальчики з дорогим манікюром тримали рожевий Айфон останньої моделі.
Ковтнув каву, яку щойно відпив і уважно подивився на неї. Кхм. Сфотографуватися. Зі мною. З якого дива? Білосніжні зубки блищали, пухкі губки широко всміхалися. Їхня спокуслива форма затримала на собі мій погляд на долю секунди.
– Ви ж не відмовитеся, правда? – змахнула копицею хвилястого волосся дівчина і стягнула з рівнесенького, немов зліпленого з гіпсу, точеного носика білі сонцезахисні окуляри з напівпрозорими скельцями. Густі вії кокетливо закліпали. Хах, як вона явно фліртує. Навіть не червоніє. От хитрюга! Чи не відмовлюся? Звичайно, що можу. Але ця маленька лялечка така чарівна, що не дуже й то хочеться.
Рука, що тримала чашку з кавою, так і зависла в повітрі. І як реагувати на її прохання? Повернув на місце чашку, обдумуючи варіанти.
Відкинувся на спинку стільця і заклав руки на грудях. Ну-ну. Цікаво-цікаво. Здогадуюся, чого це їй раптом закортіло зі мною сфотографуватися.
– Назвіть хоча б три причини, чому я маю погодитися, – хитра усмішка застигла на моїх губах.
Дівчина явно розгубилася, але швиденько опанувала себе.
– Нуууу, тут дуже атмосферно і вийде гарне фото.
Я хмикнув, стулив губи у вузьку смужку і заперечливо захитав головою. Незнайомка швидко закліпала, отримавши мою відмову. Мимо, солоденька! Мене не обдуриш. По очах бачу, що справжню причину білявочка старанно замовчує. Окей, граємо далі.
– Спробуй ще раз, – сказав з легким гумором.
Відсунув подалі блюдечко, на якому красувалося бісквітне тістечко з вершковим кремом й лимонним курдом, щоб поставити лікті на стіл. Несподівана бесіда з солоденькою незнайомкою зараз цікавить більше, ніж звичний десерт. Не кожного дня до мене підходять з такими проханнями. Чесно кажучи, це сталося вперше. Зчепив пальці в замок і впер підборіддя на руки. Прикольна розвага з манюньою красунечкою починає подобатися.
– Справа в тому, що ви дуже схожі на Тео Джеймса, – пролепотіла ніжним голоском дівчина, нервово прокручуючи смартфон в тоненьких пальчиках, а я задивився на її родимку з правого боку від носика.
Ще більшої дурні не чув! Мої брови полізли догори від подиву. Подивився з-під лоба на неї і ледь не розсміявся вголос. Оце вигадала!
Знову промах! Вона явно нервувала під моїм пильним поглядом. А я не приховуючи своєї цікавості нагло пялився на неї. Помітно, що дівчинка з тієї когорти, що маніакально стежать за собою і надають занадто великої уваги власній зовнішності. Але мала справді апетитна: худенька, вузькі плечі, оксамитова шкіра, кругленька дупка. Груди, правда, могли б бути більшими. Але й другий розмір нічого так. І всю цю красу приховують бежева шифонова сорочка і джинсові коротенькі шортики. Все, крім струнких ніг, що здаються нереально довгими завдяки босоніжкам на високих підборах. Одним словом – красунька.
– Вау! – я розсміявся. – Тео Джеймс, кажеш? Гадаю, ти перебільшуєш.
– Чому? – тоненькі брівки молодиці вигнулися дугою. – От справді, у вас таке ж вузьке обличчя, ви також брюнет, і очі темні, а губи такі…такі… – вона запнулася, заворожено задивляючись на мої губи. Її язичок швидко пройшовся по нижній губі. Походу, вона навіть не зрозуміла, що щойно так спокусливо облизалася.
– Які? – всміхнувся, а дівчинка немов від гіпнозу прокинулася, коли почула мій голос. Ого, хтось тут замріявся не на жарт. Ой, невже вона знітилася? Щічки запалали, й стали таким ж рожевими, як і її смартфон.
– Правильної форми…
Хах! Оце ляпнула. Я не стримався і розсміявся.
– Сорі, – промовив з усмішкою на обличчі. – Але ця причина теж не підходить. У тебе ще одна спроба.
Дівчинка на кілька секунд зависла. Помітно, що боїться сказати істину причину, чого вона підійшла до мене з таким дивним питанням. Стояла, переминаючись з ноги на ногу. Поглянула через плече за свій столик. Я прослідкував за її поглядом і побачив дівчину, що зацікавлено спостерігала за нами і хитро всміхалася. Так-так-так. Тепер все ясно, як білий день. У нас тут парі, я так розумію. Стає дедалі цікавіше.
– Не хотів би тебе підганяти, але мені час йти, – я допив рештки ранкової кави і поклав кружку на блюдце. – Раджу пришвидшитися, – встав, вийняв портмоне з внутрішньої кишені піджака й розрахувався за сніданок.
– Добре, добре, – якось трішки нервово сказала вона. – Ти мені сподобався, окей? – на її щічках знову виступив рум’янець. – Тепер можна зробити з тобою селфі?
– Окей, – кивнув і білявочка полегшено зітхнула і розцвіла на очах. Підійшов ближче, щоб камера змогла зловити наші обличчя в кадр. – Не заперечуєш? – поклав руку на її талію, а вона у відповідь захитала головою. Волосся красиво зарухалося і я вловив тонкий аромат ванілі. А манюня солодко пахне!
– Можеш дивитися в камеру? – невдоволеним голосом спиталась вона. Повернула до мене обличчя і я зустрівся з її сірими очима.
– О! Пробач! – я зосереджено дивився у вічко камери, поки її пальчик з довгим рожевим нігтиком тиснув на кнопку.
– Дякую! – радісно пролепотіла дівчина, розглядаючи фото. – Ти не проти, якщо я відмічу тебе?