Вірний мій друг
Глава 22 — Перший вихід на прогулянку
Пам’ятаю його першу прогулянку. Я одягла повідок, і ми вийшли з квартири. Він миттю підстрибнув, підтягнувся вперед і почав тягнути повідок, ніби казав:
— Дивіться, я веду вас!
Я сміялася, бо це було справжнє відчуття: маленький песик уже відчував себе головним. Він гордо крокував попереду, оглядав кожен кущик, нюхав траву біля під’їзду і уважно стежив, щоб ніхто не порушив порядок.
Кожен звук, кожна пташка, що пролітала, його цікавили. Він підстрибував і скавульчав від радості, показуючи, що прогулянка — це велике свято. Іноді він трохи тягнув повідок сильніше, і я розуміла: він ніби хотів показати нам, що саме він зараз веде нас на пригоди.
Ми йшли разом, сміялися, а він бігав навколо, обнюхував усе і ставав дедалі впевненішим. Тоді я зрозуміла: наш маленький друг не просто йде на прогулянку — він керує нею і робить її найвеселішою подією дня.
#552 в Різне
#80 в Дитяча література
#41 в Поезія
Відредаговано: 07.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
