Мій песик і Річі були ще зовсім маленькі, але вже стали найкращими друзями. Вони бігали по подвір’ю, весело скавульчали, підстрибували і сміялися від усього, що відбувалося навколо.
Іноді вони зупинялися, сіли поруч і дивилися один на одного великими допитливими очима, ніби обговорювали, що робити далі. Мій песик штовхав носиком Річі, а той відповідав ніжним тертям лапкою — така мила гра, сповнена радості й довіри.
Вони обнюхували траву, ганялися за листочками, стрибали через маленькі гілочки і раділи кожному моменту разом. Коли сонце почало сідати, вони лягли поруч, лапки переплелися, хвостики торкалися, і вони тихенько скавульчали, відчуваючи тепло й безпеку поруч один з одним.
Було зрозуміло: ці маленькі друзі завжди будуть разом і разом відкриватимуть світ, радіючи кожній миті.