Віра, Надія, Любов.
Закоханість і кохання
Закоханість — це яскравий спалах у ночі,
серце калатає, ніби хоче злетіти.
Світ стає казкою, все навколо сяє,
і здається, що без тебе — не можу я жити.
Вона манить, як вино, п’янить і кружляє,
ревнує до тіні, до кожного слова.
Хоче володіти, хоче весь час бути поруч,
бо без тебе — ніби небо втрачає барви.
А кохання — це тихе, глибоке полум’я,
що горить рівно, навіть коли вітер дме.
Воно не кричить, не вимагає, не душить,
а просто є — як дихання, як вічне тепло.
Кохання бачить усі твої рани й тріщини,
недоліки твої, і темряву в душі.
Та все одно обирає стояти поруч,
не за те, що даєш, а за те, ким ти є.
Закоханість — це буря весняна, коротка,
а кохання — це ріка, що тече крізь роки.
Перше минає, як сон після ночі,
друге залишається навіть тоді, коли важко.
Я хочу кохання — не шуму, а тиші святої,
не ейфорії — а спокою в серці живого.
Щоб любити не тілом одним, а душею,
і дарувати любов, що не просить нічого.
Відредаговано: 02.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
