Віра, Надія, Любов.

Закоханість і любов

Закоханість — це яскравий вогонь уночі,
він спалахує миттю і манить, як зірка.
Він гріє сильно, але швидко згоряє,
і залишає по собі лише попіл і тугу.


Вона шепоче: «Ти мій!», «Не відпускай!»,
ревнує до кожного погляду, до кожного сну.
Вона хоче володіти, хоче весь час бути разом,
бо без тебе — ніби світ втратив свій колір і звук.


А справжня любов — це тихе, глибоке полум’я,
що горить рівно навіть у найтемнішу ніч.
Вона не кричить, не вимагає, не душить,
вона просто є — як небо, як вічність, як дихання.


Любов каже: «Будь щасливим, навіть без мене»,
вона бачить усі твої рани, недоліки, тіні.
І все одно обирає стояти поруч,
не за те, що ти даєш, а за те, ким ти є.

 


Закоханість — це буря, що рве на шматки,
а любов — це тиха гавань після шторму.
Перша хоче брати, друга — дарувати.
Одна минає, як сон, друга — залишається назавжди.


Я молюся, щоби серце моє навчилось
відрізняти полум’я від справжнього світла.
Щоб любити не ейфорією, а вибором щирим,
не вимагаючи — а просто люблячи… по-справжньому.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше