Віра, Надія, Любов.

*****

Навіть у темряві я жива,
коли навколо мовчать всі дороги.
Коли ламаються тихо слова,
і серце вчиться не вірити в тривоги.

Навіть у темряві — дихає світ,
хоч і здається: усе вже згасло.
Я зберігаю свій внутрішній слід,
навіть коли мені дуже неясно.

Я не зламаюсь від тиші і втрат,
я не розтану в холоднім безсиллі.
Бо десь глибоко, крізь біль і надсад —
в мені проростає незриме зусилля.

Навіть коли не знаходжу слів,
і небо здається далеким і сірим —
в мені ще жевріє тихий мотив,
який називають надією… вірою.

І я підіймаюсь, повільно, без крику,
збираю себе по крихтах і днях.
Бо темрява — це не кінець мого світу,
а місце, де світло народжується в снах.

Подобається

#511 в Різне
#30 в Поезія

Відредаговано: 03.05.2026