Віра, Надія, Любов.
Рай і пекло
Де світло лагідне, як ранковий мед,
там Рай розкриває обійми свої.
Там душі, очищені від гріховних ран,
співають у колі вічної Любові.
Там немає ні ночі, ні сліз, ні жалю,
лише тиша, наповнена Божим теплом.
Кожна мить — як вічність у золотім сяйві,
і серце співає: «Я вдома, я вдома».
Там дерево Життя рясніє плодами,
там річка Жива тече чистим кришталем.
Немає там смерті, немає розлуки,
лише радість, що ллється без краю й кінця.
А Пекло — це темрява, яку ми самі обираєм,
де вогонь не горить, а жере душу зсередини.
Там гордість кричить, а ніхто не чує,
там жадібність хапає — і руки лишаються порожніми.
Там кожен самотній у натовпі стражденних,
де гнів пожирає, а заздрість точить, як іржа.
Немає там світла, немає надії,
лише вічний жаль про те, що могло бути інакше.
Пекло — не місце, куди хтось нас кидає,
а вибір, що робимо ми щодня.
Рай — не подарунок за гарну поведінку,
а стан душі, що живе в любові й правді.
Між ними — тонка, як волосінь, межа:
один крок у смирення — і небо відкрите,
один крок у егоїзм — і двері зачиняються.
Тож обирай уважно, душе моя,
бо рай і пекло — обидва всередині нас.
Один — у служінні, прощенні й чистоті,
другий — у гордині, ненависті й пустоті.
Нехай твоє серце завжди обирає світло,
щоб навіть у цій земній юдолі страждань
вже зараз торкатися краєчку Раю
і ніколи не знати холодного пекла.
Відредаговано: 18.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
