Віра, Надія, Любов.

Три істини

В мені живуть три тихі голоси —
Не крик, не буря — світлі і прозорі.
Вони приходять, коли темно восени,
І гріють душу, як вогні в просторі.

Віра — як світло, що не згасне в ніч,
Коли усе навколо тихо гасне.
Вона тримає, навіть без облич,
І шепче: “Йди… усе ще не напрасне”.

Надія — мов світанок крізь туман,
Ще не тепло, але вже не холод.
Вона лікує серце від оман,
І вчить чекати, навіть коли важко...

А Любов… вона — понад усі слова,
Не просить, не вимагає, не зникає.
Вона в тобі — жива і не нова,
Вона мов дім, що завжди повертає.

І поки ці три істини в мені —
Я не зламаюсь, навіть серед втрати.
Бо Віра, Надія і Любов — живі,
І вчать не просто жити… а кохати.

Подобається

#410 в Різне
#22 в Поезія

Відредаговано: 18.04.2026