12. Чергові підступи

Віра

Сьогодні був важливий день. Віра і її трупа були на виїзному шоу для якихось багатіїв. І Надю поставили в склад. Якщо все піде добре, вона може вийти і на велику сцену пізніше. Її допустять, якщо тут вона покаже себе з кращого боку. 

На дівчат з їхніми заморочками і капостями Віра вирішила не звертати уваги. І, здається, це допомогло. Хоча, вони все одно якось дивно поглядали на неї, коли всі перевдягались в костюми. Але Вірі було все одно.

Вона вирішила, що викладеться на повну. 

Власне, так і сталось. На сцені вона почувалась в своїй тарілці, тіло було в ідеальній формі, вона танцювала добре, от тільки… Чомусь дуже сильно пекла спина. Віра навіть подумала, що в неї почалась алергія на тканину костюму. Але жодним чином це не показала. Її усмішка була бездоганна, як і рухи.

Багатії на цьому закритому заході були в захваті і аплодували дуже щедро. Надя тримала обличчя до виходу "на біс", і тільки коли глядачі остаточно їх відпустили, побігла до роздягальні. 

Швидко зняла костюм і поглянула на спину в дзеркалі: вона вся покрилась висипом, як при алергії. Ні, це не могла бути алергія на костюм, вона вже не раз вдягала цей матеріал.

Коли вона перевдягнулась і вже виходила з кімнати, де були всі інші, то почула за своєю спиною:

— Дивіться, як побігла! Як ошпарена!

Віра вийшла, але залишилась біля дверей. Хотіла послухати, що ще вони скажуть. Руки стислися в кулаки. Але треба було спочатку почути докази того, що вона почала підозрювати.

— Але воно якось не дуже спрацювало, — розчаровано сказала одна з дівчат. 

— Так, хіба вона не мала чухатись, як собака з блохами? — погодилась інша. 

Віра стисла ручку до перевдягальні і саме в цю мить побачила режисера, який ніби з-під землі виріс за нею. Він насупився. Здається, він теж чув.

Торкнувся ручки поверх руки Віри. Віра зиркнула на нього одним зі своїх впевнених поглядів і похитала головою в знак заперечення, сподіваючись, що він зрозуміє натяк. 

Він одними губами запитав:

— Чому? 

Вона кивнула в сторону коридору і пішла геть від дверей, він пішов за нею:

— Я маю поставити їх на місце без вашої допомоги. Інакше ніколи не стану частиною трупи, — сказала, коли вони вже достатньо відійшли.

— Але вони й далі будуть робити якісь капості! — він похитав головою.  — Не хочу, щоб ти ризикувала своїм здоров'ям! 

— Все буде добре. Вони здадуться, рано чи пізно, — Віра усміхнулась з викликом. — Я дуже вперта. Навряд хтось із них впертіший за мене.

 — Я так подумав ще коли перший раз тебе побачив, — він усміхнувся. — Що ти дуже вперта!

— Але мене ніде не брали. Нічого не допомагало. Тільки коли відрізала волосся, пофарбувалась і прийшла сюди. Певно, якби ви одразу знали, хто я, то теж мене б не взяли. Мене б не допустили до кастингу, — вона зітхнула. 

— Він мені сказав, що ти приставала до нього, а коли він відмовився, сказала, що осоромиш його у соцмережах. 

— Все було навпаки, — сказала Віра неголосно. — Він посадив мене на диван "поговорити". Потім почав торкатися і отримав у ніс.

— Ну, не дивно,  — він хмикнув. — Я його знаю. Але та історія, яку він усім розповідав… Ніхто не захотів би перевіряти, чи так це насправді. Але просто побоялися за власну репутацію. 

— Ви теж могли не взяти мене, коли дізнались, хто я. Власне, я думала, що так і трапиться, — зізналась Віра. Вона давно ні з ким не говорила так відверто. 

— Мені сподобалася твоя винахідливість, — відповів режисер. — Ну, і трохи позлити свого конкурента теж не завадить…

— Дякую, — вона усміхнулась йому. Дійсно добре, коли є хтось, хто не налаштований проти тебе, а навіть в якомусь сенсі навпаки тебе підтримує. Це було приємно. 

— Ну, тепер ти просто зобов’язана показати клас, — він їй підморгнув. 

— Обовʼязково, — вона кивнула. — Я буду дуже старатись…

Надя

Надя схвильовано дивилася на Зоріна — чи повірить у те, що вона не винна? Чи звільнить за неналежне виконання своїх обов’язків?

— Значить, зробимо так! Ви, — він вказав на дівчину, яка прийшла на кастинг. — Обіцяєте більше ніколи не намагатись підкупити інших! Тоді я вас пробачу і допущу до кастингу. Справедливого кастингу! Бо у вас хороші дані, не варто псувати їх поганою поведінкою!

 — Обіцяю! — вигукнула дівчина, складаючи руки, як до молитви. — Мені дуже соромно!

— І ніколи не скидайте вину за свій поганий вчинок на інших. Ви маєте ще вибачитись перед моєю помічницею, — продовжив Зорін, киваючи в бік Наді. 

— Вибачте, — пробубоніла дівчина, поглянувши на Надю. — Мені шкода, що так вийшло...

— Нічого страшного, — сказала Надя, а потім згадала слова Дем’яна і додала: — Але надалі, якщо хочете стати професійною моделлю, думайте на три кроки вперед!

— Добре… Я буду дуже старатись і обовʼязково зроблю все, як треба, — додала дівчина…

Кастинг пройшов добре, ніяких пригод більше не було. Ввечері, збираючись додому, Надя зазирнула до кабінету Зоріна і, хвилюючись, сказала: