6. Запрошення на побачення

Надя

Коли Надя прокинулась і поспішила на метро, щоб дістатися до офісу Зоріна, Віри ще вдома не було. Вона думала, чи залишити їй сніданок. На сніданок були млинчики з варенням. Поклала на тарілку три штучки і накрила кришкою. Хай їсть, як захоче. А як ні — Надя сама ними повечеряє. 

Зайшовши до приймальні, вона побачила свого боса, який виглядав з дверей кабінету. 

 — Доброго ранку, — бадьоро привіталась Надя, демонструючи всім своїм виглядом готовність тут же кинутись виконувати його вказівки. 

— Доброго! Нарешті ти прийшла! Роботи просто море! Зараз же неси мені зразки нової тканини, їх мали вже привезти! Мене цікавлять морські відтінки. Вночі мені наснилася сукня! — затараторив бос. — І треба, щоб я її не забув!

 — Так, я зараз принесу, — мовила Надя вже на бігу. Відчинивши двері у кабінет, куди її відправили минулого разу, вона вже без розгубленості привіталася з працівницями, підійшла до стенду з новими тканинами і почала вибирати зразки необхідного їй кольору. 

Ніби спиною відчула, що хтось на неї пильно дивиться, і озирнулася. Впізнала ту дівчину, яка до неї була асистенткою Зоріна. Її попередниця непривітно розглядала Надю. 

— Знаєш, я тут поставила пʼять тисяч на те, що ти не протримаєшся і місяця на моїй попередній посаді, — хмикнула вона.

— Боюся, плакали твої п’ять тисяч, — не довго думаючи, сказала Надя. 

— Не кажи "гоп", поки не перестрибнеш, дівчинко. У тебе ані смаку, ані грації, — вона скривила губи. — Ти як чудернацька тваринка. Шефу просто цікаво поспостерігати за тобою.

 — У мене немає часу на розмови, — відповіла Надя вже на ходу. — Але скажу одне — якщо тваринка розумна, то і з неї люди можуть вийти!

Вона зачинила двері і пішла нагору, до приймальні. Була зачеплена за живе словами дівчини, але не показувала цього. Подумала, що неодмінно стане відомою, і тоді колись скаже цій співробітниці : “Ану швиденько принеси мені тканину!”

Від такої думки їй полегшало на серці. 

Віддала зразки босу.

 — Які ще будуть завдання для мене? — Надя зазирнула йому в очі. 

— Зараз прийде клієнт, той самий, що минулого разу, хоче замовити ще щось. Це дивно, бо зазвичай він приходить не частіше, ніж раз на місяць, — замислено сказав шеф.

 — Запросити його до вас? Зробити кави? — уточнила вона. 

— Так, хай іде, й ти теж іди, хочу, щоб ти поглянула, як приймається замовлення, а не тільки, як воно робиться.

Не встигла вона вийти з кабінету, як побачила, що двері в приймальню відчинилися, й на порозі з’явився той самий Алекс Вітер. У житті він здався Наді ще красивішим, ніж на екрані. Вона відчула бажання легенько доторкнутися до нього, провести пальцями по щоці, скуйовдити волосся… Що це з нею? Надя стрепенулася і почервоніла. 

— Привіт, красуне, я тебе памʼятаю, — він усміхнувся до неї. — Я давав тобі телефон.

 — Так, — видихнула вона. — Доброго ранку…

— Я не в твоєму смаку? — одразу запитав він. — Я б хотів побачитись ще, думав, ти подзвониш. 

 — Я просто … була зайнята… — вона дивилася на нього і уявляла, як він її цілує. 

— Що в тебе з часом сьогодні? — він одразу перейшов у наступ.

 — Сьогодні я вільна, — сказала Надя приреченим голосом. 

— Тоді як щодо побачення? В ресторані, ввечері, я скину адресу. Але мені треба твій номер. Даси? — він зазирнув їй в очі.

 — Я зараз вас наберу, — сказала Надя. Вона вивчила його телефон напам’ять, бо він складався майже з одних сімок. 

Схопила зі столу свій мобільний і ввела потрібний номер. Тут же в кишені  Алекса  задзвонив телефон…

Віра

Перед наступним кастингом вона купила собі невеличкий електрошокер. Настрій був кепський. Ніку вона більше не писала і не дзвонила. 

Але побачила його по телевізору. Він був із тим ланцюжком і ключем на ньому. Це було якесь телешоу. 

Віра зробила гучніше і сіла на диван.

— …А що це у вас за нова прикраса? Здається, ви на всі заходи стали в ній ходити, це так загадково! Розкажіть! — емоційно почала розпитувати ведуча.

— Це мій талісман, — усміхнувся Нік своєю трохи лукавою фірмовою усмішкою. 

— Ходять чутки, що у вас зʼявилася дівчина. Всі ваші фанатки схвильовані цією новиною! — продовжила ведуча. — Це правда? 

— Так, — кивнув Нік. — Це найкраща у світі дівчина. І найталановитіша. 

Віра стисла мобільний в долоні. Він просто дурень! Менеджер буде його сварити! Айдолам не можна казати, що в них хтось є!

Але само собою, і приємно їй теж було. Нік завжди робив їй приємно…

Вона відкрила мобільний і написала йому:

"Скажи, що пожартував, бо твій менеджер зʼїсть тебе на обід прямо зараз!"

Мобільний Ніка в екрані видав мелодію. Якби не було значка "live", який позначав те, що шоу було в прямому ефірі, Віра б в жодному разі йому не написала.