5. Листування з колишнім та ключ на ланцюжку

 Надя

Коли Надя повернулася з роботи, Віри ще не було. Ну це й на краще, чим менше вони будуть пересікатися, тим краще. Надя все ще не забула несправедливо “віджату” в неї спальню і “позичений” кефір. Зазирнула в холодильник:

 — Ага, казала, що поверне, — хмикнула вона. — Обіцянки — цяцянки…

Взяла шинку, сир, порізала на сковорідку, вбила туди три яйця. Поставила смажитися. Тим часом зробила салат, залила овочі сметаною. Поглянувши на цю вечерю, Віра, мабуть, крутила б носом, а Наді нормально. У неї хороша фігура, якраз все на місці. Он навіть тому актору сподобалася!

Згадавши про Алекса, вона дістала його візитівку і ще раз перечитала що там написано.

“Алекс Вітер, кіноактор".

Раптом їй сяйнула одна думка. Вона взяла телефон, сфоткала візитівку і знайшла чат із Макаром. Думала заблокувати його, та забула. Тож тепер  можна похвалитися, хай кусає лікті, дивлячись на те руде одоробло.

“Привіт, Макаре, — написала офіційним тоном. — Ти, мабуть, хвилюєшся, чи зі мною все добре? Хочу запевнити, що я жива, здорова, мешкаю в чудовій трикімнатній квартирі, а не в такій однушці, як ти, — вона подумала про сусідку і вирішила, що ця обставина зовсім несуттєва, тому можна про неї не згадувати. Віра от уже десь затримується, там, може, зовсім, з’їде, і вона буде тут жити сама.  — І ще, любий Макаре, хочу тобі сказати, що я влаштувалася на роботу. Тепер я особиста асистентка відомого модельєра Дем’яна Зоріна. Тут мені працюється добре, я познайомилася з багатьма знаменитими людьми, яких твоя Мася бачила лише по телевізору. А відомий актор Апекс Вітер запросив мене на побачення. Так що не хвилюйся про мою долю і котись під три чорти!”

Завершивши своє послання на такій несподіваній ноті, вона уважно перечитала його, залишилася задоволена і відправила адресату, а потім сіла доїдати яєчню. 

Тут же почула сигнал отриманого повідомлення. Взяла телефон і побачила, що їй відповів Макар. 

"Привіт, Надю, не сказав би, що хвилювався. Добре, що я взагалі зрозумів, що це ти… Я ж номер твій уже видалив. Радий, що в тебе все добре" — і додав смайлик.

 — От зараза, — прошипіла Надя, і тут же заблокувала свого колишнього коханого. Хай тепер мучиться думками про неї. А може, колись її теж будуть показувати по телевізору і запрошувати на усі ті світські заходи, як Дем’яна. Надя була впевнена, що стати всесвітньовідомою модельєркою для неї — лише справа часу. 

Поїла, помила посуд, прибрала в квартирі, окрім спальні. Зазирнувши туди, побачила там чималий безлад, видно, Віра швидко збиралася, одяг лежав на кріслі, на ліжку і навіть на підлозі, на столі стояла брудна чашка…

 — Хай сама прибирає, я їй не служниця, — буркнула Надя і зачинила двері. 

Пішла до себе і заходилася гортати стрічку інстаграму, стежачи за різними знаменитостями і уявляючи себе на їхньому місці. За цим заняттям час збігав непомітно,  і коли вона підняла голову, побачила, що вже десята вечора, а її сусідки досі немає. 

Вона знайшла в шухляді свій екземпляр договору оренди, де були вказані телефони господарів і обох орендарок. Взяла мобільний і, звіряючись із договором, набрала номер Віри. 

 Та деякий час не відповідала, а потім все ж гудки припинилися, і Надя одразу сказала:

 — Віро, ти де? Ти там не заблукала, ночувати хоч  прийдеш?

— Віра спить, — почула Надя трохи хрипкий чоловічий голос, чоловік говорив неголосно, майже пошепки. — Але з нею все добре. Зранку прийде. Певно.

Його голос здався Наді дуже знайомим, але вона хоч убий не могла пригадати, де його чула. 

 — Ага, о’кей, — промовила вона трохи розгублено. — Гарного вечора. 

— Дякую, що турбуєшся про неї. І тобі гарного вечора... 

 Віра

Віра прокинулась в обіймах Ніка. І це було дуже приємно. Принаймні, сама собі вона не була зобовʼязана брехати. Їй хотілось бути тут і зараз поруч із ним. Уві сні Нік здавався молодшим. Вона торкнулася кінчиками пальців його щоки, а потім коротко поцілувала його в губи. Ніжність до нього переповнювала її. Він завжди витягав її з найстрашніших кошмарів, з кожної панічної атаки. Достатньо було просто обійняти його.

Нік розплющив очі і  притягнув її ближче до себе, так що їхні обличчя були зовсім поруч, вона бачила своє відображення в його очах. Нік нахилився і чмокнув її в кінчик носа:

 — Доброго ранку! Там учора твоя подружка дзвонила, переживала. Та, в якої ти живеш. 

— З чого ти взяв, що я живу у неї? — вона дещо насупилась. — І що вона — моя подружка? Ми просто орендуємо квартиру разом. Так дешевше. Але я сподіваюся, вона скоро зʼїде. І я буду знімати її сама. На той момент вже знайду роботу.

— Може, ти залишишся, — його рука погладила її щоку. — Якщо я чимось тебе образив, то прошу вибачення… Хоча й не знаю, чим…

— Ні, не образив, — вона поклала свою долоню поверх його і трохи повернула голову, щоб торкнутись губами його пальців. — Але я не можу залишитись. Якщо залишусь, не зможу зосередитись на балеті. Ми з тобою вже це проходили. 

 — Я не буду тобі заважати тренуватися, — він насупив брови. — Буду тихо сидіти в іншій кімнаті. Не розумію, в чому проблема… Та дівчина ж тобі не заважає… З якою ти знімаєш квартиру. Чого я буду заважати?