- А ну, йди сюди! – коли губи Алекса вже майже наблизились й доторкнулись поцілунком до губ Дженни, її наче висмикнуло в повітря, - Поговоримо, подружко!?
Дженна спочатку відчула мертву хватку в себе на лікті, а потім повернулася та побачила перекошене від ненависті та ревнощів обличчя Сари.
Алекс перехопив руку бувшої дівчини і доволі різко смикнув її на себе, від чого та зашипіла, наче скажена кішка:
- Геть руки прибери, Джеймс Кінгслі!
- Охолонь, Саро! – його очі зловісно звузилися, Дженна навіть здригнулась від того перевтілення в погляді.
Щойно він дивився на неї таким закоханим та ніжним поглядом. Аж раптом його очі стали холодні, наче снігові пустоти Південного полюсу.
- Відпусти мою руку! – просичала Сара.
- Спочатку ти відпусти її! – не поступився хлопець.
Дженна в розпачі озирнулась. Майже всі, хто був навкруги, завмерли, спостерігаючи за скандалом, що розгортався. Аж надто, з протилежного кута зали, наче криголам через льодовик, до них наближалася Тіна Вебб-Браунінг, яка обіцяла Дженні гієну вогняну, раптом та щось утне, або через неї станеться щось, на кшталт цієї сцени.
- Так-так-так! Друзі, - Дженна спритно і непомітно звільнилася від ціпкої руки Сари, - Будь ласка, заспокойтесь! Саро, привіт! Чудово виглядаєш, до речі!
Дженна не дуже то і збрехала. Коли в залі була напівтемрява і отой кричущий канарковий наряд Сари був не таким яскравим, вона і справді виглядала нічого.
До сутички наблизились Макс з Ноєм.
Ной своїм пластиковим блакитним хвостом розпихав у різні боки натовп і трішки закрив собою від деканки Вебб-Браунінг поле бою.
Дженна встала навшпиньки і на вухо хлопцю неголосно спокійно проговорила:
- Алексе, я поговорю з Сарою, не хвилюйся.
- Але… - він не хотів відпускати Дженну від себе. А тим більше залишати на одинці з Сарою та її міньйонами.
- Довірься мені, 33 Нещастя. – дівчина заспокійливо торкнулася його руки, - Все буде добре. Тут навкруги повно народу. Вона мені нічого не зробить.
- Я також проти, - вступився Макс, перекривши Сарі всі шляхи для відходу, - Кажи тут все, що хотіла сказати Дженні.
- Та ви подуріли всі через цю плюгавку??? – голос Сари, як грім серед ясного неба, голосно пролунав по залу в раптовій тиші, коли повільна мелодія скінчилася.
Зала завмерла.
Деканка Вебб-Браунінг застигла з занесеною для кроку ногою.
В натовпі по колу прокотилося здивоване перешіптування. Кілька десятків очей втулилися в Дженну і всіх, хто її оточував. А найгіршим було те, що дівчина помітила за кілька кроків від себе маленьке чорне блищання від камери на смартфоні. Вже завтра ця ганебна сцена буде в стрічці по всьому Facebook та Instagram. А на додачу ще й в TikTok, щоб вже напевно побачили всі, хто пропустив.
- Хлопці, не робіть ще гірше. Залишайтесь тут, ми скоро повернемось, - Дженна відступила на крок від Алекса, - Ходімо, побалакаємо, Саро!
- Халіфо! – Макс зробив спробу її зупинити, та Алекс його зупинив.
- Ми будемо поруч, Саро! Не дай Боже тобі утнути щось! – Алекс так виблиснув очима, що Дженна навіть здригнулась.
Так презирливо виблискувати очима вміла, хіба що, бабуся Амелія.
Дженна рушила до виходу з танцювального майданчику, а за нею потягнулися всі диснеївські принцеси в зовсім не диснеївському настрої.
На вулиці біля школи було досить прохолодно. Дженна здригнулась від вечірнього повітря, яке одразу ж проникнуло їй під легкий жакет і закрутило у вузол живіт.
- Ти нічого не бажаєш мені пояснити? – Сара опинилася перед Дженною.
Команда підтримки окружила їх колом і закрила від допитливих сторонніх очей.
- Що саме я маю тобі пояснювати, Саро?
Дженна відчула себе напрочуд спокійною. Від того, що Алекс сказав їй кілька хвилин тому, в неї наче випростались крила за спиною. І цими крилами вона могла зараз когось прибити, раптом її доведуть до цього.
- Ти мала зробити так, щоб у Джеймса був відповідний костюм! Ти мала прийти сюди, як пара Макса! Ти мала попередити мене, якщо ці плани змінилися! А що я бачу? Що я бачу?
Несподівано, Дженна цього аж ніяк не очікувала, Сара зробила стрімкий крок вперед і вліпила їй такого ляпаса, що аж у вухах задзвеніло.
Дівчина мотнула головою, зробивши крок назад, і вперлася в чиїсь руки, які скрутили її за лікті доволі сильно і болісно.
- Ти гадала, що я нічого не помічу? – Сара перейшла на підвищені децибели, - Ти виснеш на шиї у Джеймса, мала хвойда! Тримайте її. Гадаю, що одного ляпаса буде аж надто замало!
Дженна підняла голову і зустрілась поглядом з розлютованою білявкою:
- Саро, зупинись. Я б не робила цього на твоєму місці.
- Що ти зробиш мені, стерво? – обличчя у неї тієї миті було таке спотворене, наче вона була не Красунею, а Чудовиськом, Сара замахнулась та знову вдарила Дженну в обличчя, - Я тебе просила про послугу, потворо! А ти встромила мені ніж у спину! Тримайте її!
Вона вже занесла руку, щоб зробити наступний удар.
- Саро, зупинись, будь ласка, я попереджаю тебе в останній раз, - Дженна відчула, що після попереднього ляпаса, схоже, закровила губа.
- Ой! Боюсь! – в її голосі було знущання змішане з такою люттю, що треба було положити кінець цій розмові якнайшвидше.
- Саро, - Дженна зітхнула і доволі голосно твердо заговорила, - Я ні в чому перед тобою не винна. І тобі особисто я також нічого не винна, розумієш? Джеймс не кохає тебе. Він порвав з тобою. Все скінчено. Ти можеш вдягнутися хоч Леді Гагою, нічого не зміниться!
- Що ти сказала? – білявка перейшла на вереск так, що люди навкруги почали обертатися. І ті, хто ще не спостерігав за розмовою, зупинилися, бо назрівало щось убойне.
Дівчата ділили між собою Джеймса Александра Кінгслі. І по всьому виходило, що це плітка року і бійка тисячоріччя!
Що відбувалось всередині кола, яке утворила команда підтримки, було не дуже зрозуміло. А от слова, які з нього доносилися, це було ЩОСЬ!
#531 в Молодіжна проза
#4036 в Любовні романи
#936 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 28.01.2024