Частина 15

Коли Макс побачив, як Дженна вперше неконтрольовано летить з гори на газон, він від хвилювання, навіть підвівся на ноги.

Вона встала з трави і Макс звернув увагу, що дівчина трішки припадає на ліву ногу. Ну все, можна вважати тренування закритим.

- Привіт, що тут у вас?

Макс повернувся і побачив Алекса:

- Дивимось шоу.

- І в чому воно полягає? – наче відсторонено запитав Алекс, але Макс побачив, що друг більше, ніж зацікавлений, бо він не відривався від поля, де тренувалися дівчата.

«РАЗ, ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ, ДЖЕННО! ПІШЛА!» - роздалося знизу.

Макс здивовано перевів погляд від Алекса на те, що відбувалося на стадіоні.

Дженна ж щойно впала! Сара зійшла з розуму?

Але Дженна трішки підстрибнула на першому кроці, і почала розганятися для стрибка на «піраміду».

Алекс також уважно дивився на те, що відбувалося.

Коли стант розійшовся і не піймав Дженну на горі, вони обоє це побачили. І він, і Макс.

Дівчата в «піраміді» зробили це навмисне.

Дженна рухнула на землю і не одразу змогла підвестися.

Алекс кинувся бігом вниз з трибун. Макс поспішив за ним так швидко, як дозволяли його коліна.

- Ви тут подуріли? Ви що тут влаштували? – Алекс сходу накинувся на всю команду підтримки, але звертався наче тільки до Сари.

- Не вмішуйся, Джеймс! – не дуже дружньо осадила його Сара.

- Ви навмисне її впустили, - обурився Макс.

- Захисники знайшлись, - втулилась Менді, найкраща подружка і посіпака Сари.

Дженна, нарешті запам'ятала, як звали "рожеву".

Алекс підскочив до Дженни і підхопив її на руки:

- Тобі потрібно в медпункт.

- Постав мене на землю, 33 Нещастя! Зі мною все нормально! – Дженна не зрозуміла, від чого вона зніяковіла більше: від усвідомлення того, що в неї власна армія захисників, або від того, що опинилася на руках у Алекса.

Якщо Сару і її подружку Менді дратувало саме це, то щойно Алекс ще додав олійки у вогонь.

- Я віднесу тебе в медпункт, треба перевірити, чи все гаразд з ногами, - спокійно відповів хлопець, утримуючи Дженну, яка намагалась вивільнитись, - Сиди тихо!

- В мене все гаразд з ногами!

- Я бачив, як ти вивернула лодижку! В тебе не все ГАРАЗД з ногами. Принаймні, з одною. Я бачу таке, ти забула, що я бувший спортсмен?

- Мені вивернуло лодижку, а не відірвало ноги! Постав мене! Я можу йти сама!

Вся команда і Макс з Ноєм зацікавлено спостерігали за їхнім сперечанням.

В решті решт, Алекс перестав розмовляти з Дженною і звертати увагу на її заперечення, і просто поніс її в бік шкільної медчастини.

Ной з Максом рушили за ними.

- Ні, ну ти це бачила? – прошипіла Сара, - Вони з нею носяться, як з довбаною принцесою!

- Ще й Джеймс на її боці, - піддакнула Менді.

- З ним у мене буде окрема розмова на цю тему! Щось якісь дивні у них стосунки, як для зведених брата з сестрою. Тобі не здається?

Сара вигнула брів і постукала наманікюреними нігтиками по руці.      

***

В школі було вже повно учнів. Всі здивовано поверталися в бік дивної ходи.

Попереду САМ Джеймс Кінгслі ніс на руках новеньку, яку ніхто толком не знав, а позаду їх супроводжували вірні зброєносці шкільного короля – Ной та Макс.

- Постав мене! – прошипіла Дженна Алексові в футболку, - Всі дивляться!

- Хай дивляться! Ти – моя сестра. Я – твій старший брат! Подивляться і перестануть! – весело відповів хлопець, явно насолоджуючись ніяковістю Дженни.

Він наче всім заявив, що Дженна його.

Його…

Його хто?

Не важливо! Просто, вона належить йому і більше нікому. І на цьому крапка.

Він ще вигадає, як не пустити її на Різдвяний бал з Максом. І от тоді все буде правильно!

Лікарка Дженкс прийняла Дженну одразу, подивилась коліна і лодижки, і наклала пов’язку на ліву ногу. Розтягнення зв’язок все-таки трапилось, і дівчина трохи кульгаючи вийшла з кабінету.

Перший урок вже почався, поверх середньої школи спорожнів, але Алекс виявився під кабінетом лікаря.  

- Тобі хіба на уроки не треба? – спитала Дженна сердито.

- Ти важливіша, - відмахнувся Алекс і вже хотів взяти Дженну знову на руки, коли вона жваво відстрибнула подалі від нього на здоровій нозі.

- Джеймс Александер Кінгслі! Залиш мене у спокої! Я можу йти сама!

- Дженна Макалістер! Ти вперта, як гірський баран! – він зняв з плеча рюкзак Дженни, який забрав з роздягальні Макс, і кинув його до ніг дівчини.

- Дякую, - їй знову стало ніяково, - Я саме думала піти за речами.

- Дівчача вбиральня там, - кивнув головою Алекс, - Йди перевдягнись. Я почекаю і потім проведу тебе до нашого корпусу.

- Дякую, - вже зовсім смутилася Дженна.

Вони йшли шкільним парком мовчки.

Дженна думала про те, що Сара дійсно виявилась гадюкою в ангельському обличчі.

А Алекс думав про те, як би йому самому сходити з Дженною на Різдвяний бал, замість Макса. Попутно порвавши з Сарою.

Він дотримався слова, більше не ліз до неї з пропозиціями понести на руках, і просто провів до класу, де у Дженни мав бути перший урок французької мови, на який вона запізнилась.

Вона відкрила двері в клас, кивнула Алексові, мовляв, все нормально і звернулася до вчительки на найчистішій французькій:

- Прошу вибачення за запізнення, я затрималася у лікаря. Невдале тренування.

Невеликий за розміром клас на дванадцять осіб, заповнений майже повністю, схвально загудів.

Вчителька посміхнулась і відповіла новій учениці:

- Будь ласка, проходь! Гадаю, що не сталося нічого страшного, вимова у тебе бездоганна, а ми саме про неї розмовляли.

Те, що Дженна не любила французьку – то був факт. Не любила, але знала добре. В неї була подружка Моніка в Арабських Еміратах, з якою Дженна мала розмовну практику, бо вони патякали між собою без зупинки.

Тому, коли деканка Веб-Браунінг вирішила її кольнути додатковою французькою, вона трішки помилилася.