Частина 15

        З останніх сил йшли, мало не падаючи. Ламерія випадково вступила у воду та відчула, що вода холодна. пройшовши ще трохи вздовж берега після того, як смолоскип став горіти вбік, а не вгору, вони зрозуміли, що вдалині є ще один якийсь вихід. Рушили далі в бік, звідки йшов протяг і дивлячись на горіння смолоскипів стало зрозуміло, що джерело протягу було дуже близько.                  

        Мандрівниця спіткнулася, впала, смолоскип з її руки випав, покотився і впав у якусь глибоку шахту. Хлопець підійшов і допоміг їй підвестися. Наблизившись до шахти і оглянувши її, наскільки дозволяло освітлення вогню, вони побачили цегляну кладку і зрозуміли, що шахта рукотворна. У кутку біля отвору була якась кам'яна плита із зображенням руки. Гайдін підійшов і спробував на неї натиснути. Спрацювало. З надр землі до них піднялася підйомна плита. Все тепер стало зрозуміло. Це було своєрідним ліфтом (напевно, технологією древніх). Вдвох стали на плиту. Потім, дівчина не витримала і з останніх сил просто сіла на платформу. Після цього, хлопець натиснув на плиту-важіль, і знову плита вирушила на низ разом з ними. Спускалися дуже довго. Їм здалося на якийсь момент, що вони скоро досягнуть надр планети (не знаючи, що в надрах живуть вони самі). На той час дівчина заснула на руках хлопця, а прокинулася від холоду. Гайдін зняв із себе протигаз. Дихалося свіже, зовсім не сиро, запаху сірки чи метану не відчувалося. На їхньому шляху знаходився коридор, наприкінці якого було тьмяне світло, зовсім не схоже на світло урання. Рудий допоміг стати на ноги Білосніжці і зняти протигаз, і вже потім взяв її за руку, та вони пішли коридором разом. У приміщенні відчувалася ручна робота. На підлозі була плитка, а стіни викладено тонними кам'яними плитами, на яких були зображення ящерів і людей. Хто ці невідомі архітектори, які збудували ці місця? Напевно, це ніколи не дізнаються наші мандрівники.
      Мандрівники зайшли у прохід. Раптово, з-за спини з тієї шахти, звідки вони приїхали, влетіла зграя птахів. Вони блискавично вилетіли з тунелю назовні і попрямували у відкритий простір. Перед Гайді та Ламерією розкинулася розкішна, квітуча зеленню долина, огороджена крижаною стіною (вони ще не знали, але поза її межами життя неможливе і там знаходиться смертоносна пустеля поверхні Діони). Навколо виростали мільйони дерев, наче сади з Ретема. Але, їх було в рази більше, вони були вищими за ті, що під землею, а їхні крони, тягнулися далеко вгору, встановлюючи над собою зелені килими. Навколо літали і співали птахи, а вздовж долини йшло дві річки, що з'єднувалися в третій потік, який вів далеко на схід.