Частина 3

— Ти знайшов роботу?
— Так, поки на ринку, у тітки Дафнії. Там може наймусь погоничем на перший караван і займатимуся торгівлею.
— Ти весь у мене. Я теж у твоєму віці хотів спраги пригод, слави та жінок.
— Так, тільки ось ти витратив останні заощадження нашої родини на цей металобрухт… — зітхнувши, син поставив у куток кімнати телескоп у чохлі.
— Весь у свою матір. Я їй казав, що це не її справа, і тобі скажу.
— Та я знаю все, пам'ятаю. Рано чи пізно я продам цей шматок заліза, щоб мама до нас повернулася.
— Це не простий шматок заліза, синку! Це наше майбутнє!
— Та годі! Ти вже десять років про це мені кажеш. Залагодив уже!
— Гайді, це вже зовсім інше. Це не ті казки, про які я мріяв спочатку! На цей раз все по-серйозному.
— Ну, давай, розкажи мені, — почувся скрип старої табуретки (мабуть, син сів на неї), — може після твоїх слів і мама повернеться до нас.
— Ти знаєш про птахів? Птахи…
— Так Так. Птахи так само, як і люди з ящерами шукають місця для нічліжки, таке інше. Я все це пам'ятаю. Твою байку, що ти шукаєш місце, де настає пітьма. Так-так, а ще там багато води та дерев… Зараз-зараз, ось найголовніше, туди злітають птахи раз на чотирнадцять місяців. Ти це хотів мені розповісти? Ти шукаєш легендарне місце, звідки прийшли в цю безмежну пустелю люди та ящери. І ти знайшов у якому боці знаходиться це загублене місце?
— Так.
— Ти смієшся?
      Волдін не став відповідати синові.
— Я думав, що ти нарешті візьмешся за голову, а ти продовжуєш мріяти своїм загубленим раєм. Місце, звідки походять люди із ящерами? У нас не залишилося зайвої крихти їжі, тату! Яка прабатьківщина? Завтра мені доведеться йти на ринок заробляти на флягу води! Про що ти? Спустись до мене зі своєї гори. Я десять років на тебе тут чекаю.
— Синку… — схлипнув Волдін, — я не хотів, щоб нас кидала твоя мама і не хотів, щоб з нас сміялися. Повір… Це для мене дуже серйозно. Ти тільки уяви: місце де не буває такої клятої спеки, можна виспатися вдосталь, напитися чистої води, а може навіть знайти щось дороге або навіть стародавні технології. Тоді ми точно зможемо повернути маму і віддамо всі наші борги...