7. Ворог номер 1.

Як тільки Оріон пристикувався до орбітального терміналу, крейсер заполонили різноманітні службовці: слідчі РУА, поліція, медики, адвокати, соціальні працівники... Журналістів, які вже почули запах чергової сенсації, на борт ніхто не пустив, тому вони чекали свою здобич всередині орбітального терміналу.

Контр-адмірал Хмель піднявся на капітанський місток, де на нього чекали усі заінтересовані: Амая з Нікою, Грізлі, Майн, Яблонський та рудоволоса дівчина пілот-аналітик-навігатор.

Пройшовши до кімнати релаксації, де б їх ніхто не зміг підслухати. Зачинившись з середини, вони сіли за стіл, де були розкладені солодощі і заварена кава. Ніка сіла поряд з Хмелем, і притулилася до свого дідуся.

 - Що по данних з Ібрагіма? - Почав імпровізовану нараду контр-адмірал.

 - Поки що не багато. - Відповів Яблонський. - Відновлення пошкоджених даних - складний та тривалий процес, проте, з того, що вже вдалося відновити, ми дізналися, що це далеко не перший подібний рейс Ібрагіма. Торгівля людьми в них була поставлена на потік. Щоразу вони забирали нову партію рабів з одного місця...

 - Вдалося визначити координати?

Замість відповіді Яблонський поклав на стіл мікроносій. Хмель дістав портативний інфотермінал, вклав в нього носій, набрав якийсь номер.

 - Капітан Шот, ваш штурмовий крейсер готовий?

 - Так точно. - Почулася відповідь з терміналу.

 - Негайно відправляйтеся за вказаними координатами. - Хмель натиснув кнопку передачі даних. - Повна зачистка вказаної місцевості. По можливості - брати в полон.

- Щодо викраденої інформації, - Продовжив Яблонський, після того, як Хмель віддав необхідні накази своїм підлеглим, - згідно записів у бортовому журналі, вона знаходилася у безпілотний капсулі, яку знищила наш капітан, тож витоку інформації не сталося  Дані із систем корабля вказують на те, що капсула відправлялася у зовнішні сектори системи. Схоже, саме там їх мав перехопити невідомий покупець. Якщо судити з розмаху незаконного бізнесу, у них є впливовий покровитель. Хтось із високопосадовців, а може й військових чинів. Злочинці діяли нахабно, викрадаючи людей в рабство з усіх куточків Альянсу та незалежних систем. Є навіть данні про роботу работорговців у системах Чорного Конгломерату та навіть у Сонячній Системі. Єдина держава, яку оминули своєю увагою злочинці - Азійська імперія, що може свідчити про те, що раби, в першу чергу призначалися для незаконних потреб азіатав. А отже, й покупець інформації, скоріш за все, теж, хтось із кацапів. Ще один цікавий факт, на Ібрагім часто телефонував один і той самий абонент, і останній дзвінок був два тижні тому. Інформації про самого абонента знайти не вдалося. Номер придбаний на підставну особу. Я звертався за даними в Space Link, за їх даними номер належить літньому чоловіку, пенсіонеру, з Ока Дракона-e, проте трасування дзвінків вказає, що всі вони здійснені з Гекати-d.

- Цікава інформація. Навіює на певні роздуми... - Промовила Амая. - Але вона ще нічого, нажаль, не доводить.

- Що там зі справою Еріди? - Запитав Хмель.

- Тут все значно цікавіше. У справі є посилання на покази заарештованих терористів, та самі матеріали їх допиту відсутні. Мені стало цікаво, що такого вони наговорили, що їхні покази вилучили зі справи, а самих фігурантів, в екстренному порядку провели по вишці[1].

Хмель узяв зі столу справу, ще раз уважно переглянув її, витративши на це пів години.

- Стривай, тут немає нічого про вирок.

- Немає. - Відповіла Лисичка. - Цю інформацію я знайшла на серверах пенітенціарної служби. - Дівчина поклала на стіл декілька роздруківок. - З першого погляду - ніби нічого незвичайного: "Вирок виконано згідно рішення суду Півнчно-Атлантичного Альянсу...", проте... Погляньте на дату винесення вироку. 20 липня 2313 року. Це за три дні до нападу на лайнер.

- Того дня Прайд відправив нас на Арарат. - Промовив Грізлі. - Отже, виходить, всі ті події були заздалегідь продумані...

- Виходить, що так. - Відповів контр-адмірал. - От тільки не можу збагнути, яка мета всіх тих подій.

- Мета, сама що не є, банальна - позбутися мене, як небезпечного свідка. Дідько, і Прайдові це майже вдалося!- Промовила Амая, і всі присутні уважно поглянули на капітана. - Все почалося надто давно, а закінчилося на Титанії.

- Ти щось згадала?

- Я згадала все. Та перш ніж я почну свою розповідь, батьку, скажіть, чому ви з Прайдом стали ворогами? Адже в академії ви були найкращими друзями.

- Були. - Чесно відповів Хмель. - От тільки ще тоді Прайд показав себе як досить слизький та ненадійний тип. Нажаль, через свою молодість і недосвідченість я надто пізно помітив, якою ж гнидою Прайд був насправді. Все відкрилося тоді, коли мене і Ервіна, ще молодими лейтенантами, прикомандирували у допомогу поліцейському слідчому, твоєму батькові Стівену Ерзо. Він, і твоя мама Єва, розслідували загадкову смерть маршала Ратека, тогочасного керівника військової прокуратури. Розслідування привело нас на віддалену зелену планету, де під прикрикриттям зеленої колонії було налагоджене вирощування трилисника пустельного - рослини, з якої виготовляють еремітаїн, сильнодіючий і небезпечний наркотик. Як потім виявилося, Ратек вийшов на верхівку тих, хто стояв за виробництвом і поширенням гидоти, і ці люди займали чималі посади у військовій сфері, за що й був отруєний тим самим еримітаїном. От тільки ми, на той час, цього ще не знали, як і не знали того, що Прайд уже по вуха вліз у те лайно. Коли ж ми вийшли на основну базу виробництва наркосировини, Прайд отримав наказ позбутися нас, що й намагався зробити: мене і твого батька вбити, а твою маму забрати собі як сексуальну рабиню. На наше щастя, ми не стали гратися в героїв, і як тільки запахло паленим, передали всі матеріали у військову прокуратуру. Базу накрили, наркоторговців, хто не встиг втекти і залягати на дно - пов'язали; Вийшли на верхівку і назначили винуватого, в от Прайд зміг відмазатися. З тих пір він має зуб на мене і на твого батька.