Ну, постривай Вовко-Жан

Розділ 12

                                    Ну погодь ВОВКО-ЖАН.

  ПІЗДНИМ  вечором  в яблуневому саду. Сергійко в обличчі Японського перевертня ОБГІВАВ яблуні.

• Чудово! Сказав Сергійко. Чудово! 

Він підбіг до величезного яблука. Він підправив тканину яка прикривала велике яблуко та побіг далі. 

 Раптом до його ніг кинувся яблучний ЯБЛУЧННИЙ  огризок, посипалися насіння. А над головою хлопчика пронісся вовк схожий на кажана.

• Що вони повернулися? Злякався СЕРГІЙКО.

Сергійко побіг до будинків ПЕРЕВЕРОДЯТ.  Які якраз готувалися до сну.

• Увага оголошується Яблучна тривога! Сказав Сергійко.
• Що сталося? Спитала МІЯ.
• На сад напали ВОВКО-ЖАНИ або перевертні-вампіри! Вони з’їдять усі яблука та великому виставочному яблуку загрожує небезпека.

ПЕРЕВЕРОДЯТА ПОСПІШИЛИ ДО ЯБЛУНЬ. 

• І як нам попросити ВОВКО-ЖАНІВ не чіпати те велетенське яблуко? Спитала Лілія.

Сергійко з жахом дивився на вовків Вампірів.

Тут з будиночка вийшов Ну Погодь та коли він глянув на Перевертнів-вампірів то він на відміну від ССЕРГІЙКИ  дуже УМИЛЯВСЯ  над  ними.

• Як це мило ці Вовки-кажани принесуть сік своїм дитинчатам та бабусям! Сказав Ну Погодь. Які вони піклувальні!
• Вони не піклувальні вони безсовісні! Сказав Сергійко.  Ми виралювали ці яблука не один день! А ці монстри з’їдять наш труд!
• Вони не зачеплять те велетенське яблуко! Сказав Ну погодь.
• Не тонуть велике з’їдять інші! Сказав Сергійко.  Негайно ідемо рятувати наш сад!

З будинків вийшли всі інші ПЕРЕВЕРОДЯТА. 

• Сергійко що на тебе найшло? Спитала МІЯ. Заспокойся будь ласка!
• Я не можу заспокоїтися! Сказав Сергійко. На сад напали фруктові Вовки-вампіри.
• Не чого собі! Сказав Кролик Рижик. А я думав вони далеко мешкають від нас!
• Вони спершу з’їдять яблука на деревах! Сказав Сергійко. А потім доберуться до виставочного яблука. Що ми повеземо на ярмарку!
• Сергійко заспокойся я ж сказав що вони не будуть чіпати  виставочне яблуко. Відповів Ну Погодь. Вони тут тому що голодні!
• Не тонуть те з’їдять інші! Сказав Сергійко.
•  Я попрошу їх щоб вони не чіпали наші яблука! Сказав Ну Погодь.

Ну погодь підлетів до Вовків-кажанів та сказав.

• Ну Вовки-кажани погодьте! Закричав Ну Погодь. Не чіпайте наші яблука!

Але перевертні-вампіри його не слухали.

• Ну погодь що вони відповіли? Спитав Заєць.
• Не знаю! Сказав Ну Погодь. Я ще не вивчив їхню мову мені треба ще повчити.
• Та поки ти будеш вчити то ці вовки з’їдять усі наші яблука! Відповів Сергійко. Ці Перевертні-вампіри просто дикі монстри!

Вовк та Сергійко так ГАРЯЧЕ  сперечалися що інші ПЕРЕВЕРОДЯТА дивувалися.  Сергійко казав що перевертні-вампіри просто дикі монстри, а вовк стверджував що вони добрі та милі.

• Ти до них не справедливий! Помітив Ну Погодь. У них є діти яким треба пити яблучний сік, без вито минів вони виростуть слабенькі та не зможуть добре літати.
• Нам треба швидко влаштувати на них ОБЛАМУ! Сказав Сергійко!
• Це буде не правильно! Сказав вовк. Якщо їм віддати частину саду то вони будуть їсти лише свої яблука, а також вони будуть нам допомагати!
•  Ну і як вони будуть нам допомагати? Незадоволено сказав Сергійко.
• Перевертні-вампіри не їдять насіння, а випльовують та з них виростають ще вищі яблуні.

Сергійко не погодився з тим щоб віддати перевертням-вампірам частину саду від у давні часи ці монстри лишили людей яблук та соку.

• Я знаю заклинання яке може допомогти нам відняти у перевертнів-вампірів бажання їсти чужі яблука! Сказав Заєць.

ПЕРЕВЕРОДЯТА пішли до місцевої бібліотеки та Заєць знайшов заклинання. Щоб відняти у перевертнів-вампірів бажання їсти чужі яблука. Треба зібрати усіх перевертнів вампірів разом. А потім дивитися на них поглядом.

 ПЕРЕВЕРОДЯТА повернулися до Ну Погодь. Краще усього з перевертнів могли дивитися саме вовки. Перевертні володіють силою діяти на розум живих істот ПІДКОРЮЮСЧИ ЇХ СВОЇЙ ВОЛІ.  Ну погодь намагається не зловживати цим прийомом та використовує його лише коли на нього хтось нападає.

На Думку СИРГІЙКИ  Екстрений випадок настав.

• Вибачте діти але мені не подобається рішення відняти у перевертнів-вампірів те що їх робить фруктовими вампірами! Сказав Ну погодь. На мою думку це погано.
• А лишити перевертнів яблук це добре? Спитав Сергійко.
• Ні! Сказав НУ погодь.
• Так ти будеш дивитися чи ні? Спитав Сергійко.

Ну погодь нічого не залишалося як погодитися.

• Я згоден! Сказав Ну Погодь.

ПЕРЕВЕРОДЯТА  зібрали усіх перевертнів-вампірів на одному дереві.  Та Ну погодь вставився на них поглядом. А Заєць промовив заклинання.

• Вражай урятовано! Сказав Сергійко.
• Та ми будемо пити сік усю зиму! Сказала Сніжинка.
• Я рад був допомогти! Сказав Рижик.
• Нам лишилося тільки прибрати недоїдки та завтра я почну знімати врожай! Сказав Сергійко.

ПЕРЕВЕРОДЯТА ПІШЛИ А ну погодь підозріло принюхувався до яблук.

 На наступний день усе повторилося.

• Заклинання не спрацювало? Спитав Заєць.

ПЕРЕВЕРОДЯТА приложили Перевертню-вампіру яблуко, але той відмовився.

• Почекайте! Сказав Сергійко. Мені здається що це не перевертні-вампіри їдять наші яблука.
• Не перевертні-вампіри? Здивувалися ПЕРЕВЕРОДЯТА. Тоді хто?

ПЕРЕВЕРОДЯТА повернули голови до Мишеняти МІЇ.

• МІЯ скажи хто ще окрім вовків-кажанів їсть яблука?
• Напевно яблука їсть той хто до них не Байдужий! Сказала МІЯ.
• Треба піймати його монстра! Сказав Заєць.
• І як ти запропонуєш це зробити? Спитала Лілія.
• Вислідити! Сказав Сердечко.