хто зробив Вовку запалення шлунка

                                                                   Розділ 12

                                                      У Вовка Запалення шлунка.

Якось Заєць, Сергійко та Лілія – готували вафлі. Аж тут роздався стук. Заєць, відкрив двері та на порозі, стояв Ну, постривай. У нього була сумна морда та він дивно тримався за шлунок.

• Ну, постривай що стобою? – питає Лілія.
• У мене щось шлунок болить! – Пояснив Ну, постривай.

Тут Вовка вирвало та тут Заєць помітив – що Вовк вирвав РВОТУ з присутністю крові.

• Не знаю, що зі мною таке! – пояснив Вовк. – весь час сьогодні – рву  кров. А я не вампір.
• Схоже у тебе запалення шлунка! – почав розуміти Сердечко.
• Швидко, покажися лікарю! – повідомив Сергійко.
• Ну, добре, от тільки боюся – що я не дійду до лікарні. – пояснив Вовк.

Вовка, поклали на диван, а Сергійко викликав швидку – щоб вилікували Вовка.

Вовк лежить у лікарні, у пальці КАТЕТР ( щоб крапати ліки), сльози тичуть, ніякої реакції навіть на їжу.

• Ну, і що мені тепер їсти, якщо мені нічого не можна? – думав Вовк, а сльози течуть.

Тут до Палати Зайшли ВУЛІ та Вовченята БУ ТА ВУЛА.

• Ну, постривай, у тебе запалення шлунка? – запитала Вовчиця.
• Так та тепер я не можу нічого їсти. – по скаржився Вовк.

Тут Зайшов лікар Ведмідь КОПАТОВИЧ з аналізами.

• КОПАТОВИЧУ, що у нього сталося? – запитала ВУЛА.
• У нього запалення шлунка, через ГАСТОРОЕНТЕРЕАЛЬНИЙ КОРМ – який хтось йому поклав у їжу.
• Правда? – здивувався БУ. – тато, а що ти сьогодні їв?
• Сьогодні їв свої тефтельки.
• Виходить, хтось поклав туди ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНИЙ КОРМ. – почала Розуміти ВУЛІ.
• КОПАТОВИЧУ, а що це таке ГАСТРОЕНТЕРАІАЛЬНИЙ корм? – запитала ВУЛА.
• Це корм для кішок та собак – який викликає  РВОТУ Та нудоту. – пояснив КОПАТОВИЧ.
• А що ж я буду їсти? – запитав Вовк.
• Ну, постривай, тобі краще зараз не думати о їжі, поки стінки шлунка не загояться. – пояснив КОПАТОВИЧ.
• Ну, постривай, я із Зайцем розслідую цю справу! – вирішала ВУЛІ.

Вовченята та Вовчиця пішли, а Вовк вирішив поспати, щоб набратися сил.

Спочатку Заєць, спитав у ВУЛІ хто у Ну, постривай вороги та чому він хотів його отруїти.

• Справа в тому – що у вчора ну, постривай виграв у змаганнях по бігу. – пояснила ВУЛІ. – а конкурентам – це не подобається.
• А хто у нього суперники? – запитав Сергійко.
• Лисеня, ведмежа та Єнот! – пояснила ВУЛІ.
• Це напевно хтось з них! – вирішив БУ. – треба швидше дізнатися хто – підклав ГАСТРОЕНТЕРЕАЛЬНИЙ корм у тефтельки нашого тата.
• Сповідаюся – у нього стінки шлунка скоро заживуть. – переживала ВУЛА.
• Давайте домовимося: що ніхто не піде додому – поки ми не розслідуємо діло.

Тут мимо пробіг хтось у чорному плащі. Усі побігли за ним. Вони довго за ним бігали та всім  (крім Зайця)  втомилися.  Та тут вони добігли до Кондитерської фабрики.

• Що за дивне місце? – не зрозумів Сергійко.
• Та де злочинець? – намагалася зрозуміла Лілія.
• Він може бути де завгодно: де б ми не були! – думала ВУЛІ.

А маленькій ВУЛІ, дуже подобалася фабрика. Та тут вона вигукнула.

• Ти жартуєш? Ми на кондитерській фабриці та на ній готують смачні тістечка!
• Що готують? – не зрозумів Сергійко.
• Це мої улюблені солодощі! – пояснила ВУЛА.

Усі зробили незрозумілі обличчя. Тут ВУЛІ скуштувала глазур – вона їй дуже сподобалася.

Тут прийшов господар ФАБРИКИ.

• Пане господарю, ми тут розслідуємо діло – хто зробив нашому другу Ну, постривай – запалення шлунка. – повідомив Зайчик.
• Ви тут нічого дивного, не помічали? – запитав Сергійко.
• Я бачив на вулиці якусь людину у чорній мантії. – пояснив господар.

Тим часом за нашими ПЕРЕВЕРОДЯТАМИ дивився злочинець та вирішив кинути в них пастку.  Але коли він у них кинув сітку – то упустив БУ.

• Не хвилюйтеся, я побіжу за ними! – вигукнув БУ та побіг за злочинцем, забувши що за незнайомцями не можна бігати.

Добіг він до підвалу та коли він туди зайшов то побачив там знаряддя злочину. Корм який викликає у собак – нудоту.

І тут хтось зачинив двері, а телефону у БУ не було – щоб подзвонити мамі  та він став стукатися.

Тим часом ПЕРЕВЕРОДЯТА та ВУЛІ вибралися з сітки та господар фабрики – помітив що тут не було БУ.

• Куди він дівся? – жахнулася ВУЛІ.
• Як би зараз була б повня, то я б міг би відчути його запах! – пояснив Сергійко.
• Я знаю як знайти БУ! – вигукнула ВУЛА. – по пудингу!

Рижик – понюхав сліди пудингу та побіг по сліду. Усі побігли по сліду, а ВУЛА ще узяла пудинг.

Сліди Пудингу обривалися біля підвалу: - це означало – що БУ десь близько.

• Привіт, тут хтось є? – питає Заєць.
• БУ, відгукнися! – кликав Сергійко.

Тут ВУЛА, почула що хтось стукає у двері підвалу.

• БУ, ти там? – питає вона.
• Так, випустіть мене! – просив БУ.
• Не хвилюйся Синку, ми зараз тебе звільнимо. – вигукнула ВУЛІ та спробувала відчинити двері, але вони були зачинені.
• Я пошукаю когось, у кого є ключі! – запропонував Сергійко.
• Зажди! – зупинив його Сердечко.

Сердечко, використав свою магію – щоб відкрити двері. Та двері відкрилися та БУ вибрався.

• Давайте, повернемося, на місце злочину. Може ми зможемо знайти відповідь там? – запропонував Сергійко.
• Чи може, злочинець видасть себе сам.  – здогадався Заєць.
• Як? Я ж не розгледів того хто мене запер.  – пояснив БУ.
• А це ми і дізнаємося та Сержант Ведмедів нам допоможе. – запропонував Заєць.

Наші детективи показала доказ Сержанту Ведмедеву. Та він спитав у БУ.

• Топ-то ти знайшов це на кондитерській фабриці, у підвалі? – запитав Сержант Ведмедів у БУ.
• Так, та на ньому було щось помаранчеве та липке. – пояснив БУ.