Чарівна Липучка

                                                      Розділ 6

                                          Чарівна липучка!

Якось Вовк та Заєць були у Зі в гостях. Та зі їм показувала інструменти для досліджування бажань. Один з яких був посох бажань. він володіє силою прилипання. Зі його використовує коли їй треба перемістити багато бажань.

• Зі, а можна я покористуюся твоїм посохом! Будь ласка! – попросив Вовк.
• Вибач вовче, але посох бажань не можна використовувати як іграшку! – заперечила Зі. – але мене є для тебе завдання. Десь у моєму кабінеті ховається бажання хованка та ти маєш її знайти.
• Буде зроблено! – вигукнув Вовк.

Вовк побіг до Кабінету Зі та шукав хованку але її не де не було видно. Бо вона дуже добре ховається.

І тут Вовк придумав як її знайти. Він узяв посох бажань Зі ( хоча ЗІ не просила його брати). Та почав робити пози НІНЬЗЯ!

• Що там Зі каже щоб він запрацював? – думав Вовк та потім став казати. – УІ-ВАН-ДА-ВА! БІ-ЛІ-ВА-НДО-ВІЛ! ВАЛА-ВУЗА-ВІЛ!

ТУТ ПОСОХ ПРИТЯГНУВ ДО СЕБЕ СТІЛ Зі та потім наповнив Вовк силою прилипання.  А вовк о цьому навіть не підозрював.

• Лишу я цей посох бажань у спокої! – подумав Вовк.

Вовк пішов до Зайця та Зі, як раптом спочатку до нього приклеїлися ПАПЕРЦІ на хвіст, а потім лупа на око. І тут він знайшов Хованку.

Тут Його покликав Зайчик.

• Вовк нам вже час додому!
• Іду  вже Зайцю! – вигукнув Вовк.

Коли Вовк та Заєць полетіли до будинку Вовка то Зі помітила Хованку та Свій Посох бажань.

Тим часом Вовк намагався відірвати із себе ПАПЕРЦІ  та Лупу. Аж тут до його кімнати зайшов Заєць.

• Вовче чого ти там сидиш? Іде пограємо у низу! – запропонував Заєць.
• Добре, вже іду Зайцю! – відповів Вовк.

Вовк встав та до нього приклеїлася ще його м’який Заєць та стілець.

Коли вовк прийшов до вітальні то він сів на стілець.

• Навіщо тобі все це вовк?  - спитав Зайчик.
• Ти казав що хочеш пограти – ось це мої стілець та Зайчик для ігор. – пояснив Вовк.

Вовк оглянувся та побачив купу подушок на підлозі.

• Ці подушки будуть! – сказав та почав видавати страшні звуки та пояснив. – островом лави! Твоя підлога обернулася у лаву на нього не можна наступати.  Ходити можна тільки по цих островах.
• А мене і мій острів влаштовує! – вигукнув Вовк.
• А ось і ні! Він тоне у лаві! – вигукнув Зайчик. – швидше вовче!

Вовк злякався та одразу же пострибав на інші подушки.  Та вони до нього прилипали. Та в підсумках до нього прилипли усі інші.

• Вовче подушки же для Гри!

Зайчик хотів зняти з Вовка подушки, але Вовк його зупинив.

• Стій ти прилипнеш до мене! До мене чомусь усе липне!
• Бідолашний Вовк заспокойся будь ласка! – заспокоював Вовка Заєць.
• Так я спокійний! Спокійний як огірок!

Тут до вовка стала знову липнути подушки.

• Вже не так спокійно, ХВИЛЮВАТЕЛЬНО.
• Давай швидше вийдемо з дому поки усе в твоєму домі до тебе не прилипло! – Вирішив Зайчик та побіг до виходу. – іди повільно та обережно та НЕДОЧОГО не доторкайся!
• Як Вовк НІНЬЗЯ! Це я вмію!

Вовк ішов до вхідної двері та до нього весь час подушки прилипали. Та коли він дійшов до виходу та застрягнув. Та Заєць допоміг йому шваброю.

Вовк покотився по місту та усе до нього липнуло.

• Подивився на мене раніше я був Вовком, а тепер Собачий м’яч! Величезний собачий м’яч з усього підряд!
• Не хвилюйся Вовче! Усе буде добре! Заспокойся! – заспокоював Вовка Зайчик.
• Та не можу я обережно! – перечив Вовк. – я можу тільки котитися лише КУБАРЕМ по КОЧКАМ!

Тут до вовк прилип ще один гриб. Та він закрутився.

• А тепер як дзиґа! – закричав Вовк.

Вовк врізався у ще один гриб.

• А може мені тебе покотити? – спитав Зайчик.
• Ні, не треба! Ти приклеївся до мене! – попередив Вовк.

Тут подув сильний вітер та Вовка здуло та він покотився по місту.

Зайчик сів на хмаринку та полетів за вовком. Але чіпати Клубок з Вовком. Тому що Зайчик приклеїться до вовка.

Зайчику потрібна допомога бажань. Він полетів до дерева бажань. Де як раз Зі думала чому її посох розряджений.

• Привіт Зайчику, ну що Вовк стобою, а то я не можу знайти Хованку, а її посох розряджений. – пояснила Зі.
• Ні, Зі – він поступово становиться великим клубком усього та котиться по усьому місту та усе до нього липне! – пояснив Заєць.
• Давай присядемо та подумаємо!

Зайчик та Зі сіли на грибочки та стали думати.

• Чим може допомогти дерево бажань?- спитала Зі.
• Спочатку мені треба упіймати клубок з Вовком! – думав Зайчик. – потім мені треба відклеїти від нього усі ПРИКЛЕЇВШИЙСЯ  речі!

Тут дерево бажань за світилося чарівним світлом нібито кажучи що воно почуло Зайчика.

• Дерево бажань тебе почуло зайцю, -  настав час для твоїх трьох бажань! – повідомила ЗІ.
• Я готовий! – оголосив Заєць та встав пере серед кімнати. – дерево бажань, дерево бажань поділися своїми дивами!

Тут навколо Зайчика почали літати бажання та тут до нього підлетіло бажання яке обернулося на малинове мило з лапками, далі йому випало бажання яке виглядало як мило з рожевим ДОНИЧКОМ. А ДАЛІ ЙОМУ ПОПАЛОСЯ зелене бажання схоже на пляму.

• Чудові бажання Зайцю!  Давай подивимося що про них написано у енциклопедії!

Тут з’явилася чарівна книга про бажання та Зі стала її перелітувати.

• Твоє перше бажання пружинка. Вона може розтягтися до неймовірних розмірів та швидко прийти у форму.
• Думаю підійде щоб упіймати клуб з Вовком. – підхопив Зайчик.
• Твоє друге бажання…! Приклейка! Вона лишає липкий слід до якого усе липне не важливо з чого зроблений предмет.
• Думаю підійде щоб відклеїти від Вовка усі ПРИЛИПШІ речі! – підхопив Зайчик.
• Та твоє останнє бажання ЗІЗОУ! – прочитала Зі. – бажання працює як батарейка, приймає та відає енергію.
• Поки не знаю як ЗІЗОУ може нам допомогти, але щось вигадаємо! – підтвердив  Зайчик. – дякую Зі та дякую тобі дерево бажань що поділилося зі мною своїми дивами.