Розділ 12. Іспит на вірність

​  Наступного дня, коли Мисливський кряж залишився позаду, загін вийшов до підніжжя скелястих пагорбів. До столиці залишалися лічені милі, і в повітрі вже відчувалося наближення великого міста. Загін зробив коротку зупинку біля занедбаного мисливського будиночка, щоб дати коням перепочити перед фінальним ривком.

​   Артур відійшов разом із капітаном варти узгоджувати порядок руху гвардії. Скориставшись цим, Кілліан Керінгтон, який уже майже не шкутильгав, повільно підійшов до Селіни. Вона якраз перевіряла кріплення сідла на коні принца.

​— Гей, Семе, — спокійно покликав Кілліан, зупинившись за два кроки від неї. Його світлі очі вивчаюче примружилися. — Оскільки ми скоро в'їжджаємо до столиці, де на нас чекає королівський гарнізон, об'єднана гвардія має діяти як один механізм. Артур каже, що ти пройшов найкращу блеквудську школу.

​   Селіна розвернулася і поважно, суто по-солдатськи кивнула, тримаючи руки на поясі ближче до кинджалів.

​— Тоді давай перевіримо твою готовність, — раптом промовив Кілліан і блискавично, без попередження, підняв ліву руку, зробивши три швидкі й складні жести пальцями — таємний військовий шифр королівських родів, який використовували для передачі наказів у повній тиші. — Що це означає, Семе? Якщо ти гвардієць, ти мусиш відповісти дзеркальним сигналом готовності.

​   Селіна всередині похолола. Вона чудово знала блеквудські мисливські знаки, але тактичні шифри королівської гвардії, які вивчали лише вищі офіцери, були їй незнайомі. Артур вчив її цьому, але вона завжди вважала це нудною теорією. Один неправильний рух — і Кілліан зрозуміє, що «Сем» ніколи не служив у регулярній гвардії.

​   Вона застигла, її пальці зрадницьки сіпнулися, а під кашкетом проступили краплі обережного колізійного поту. Кілліан помітив це замішання, і його тонка посмішка стала ще більш тріумфальною. Він зробив крок уперед, скорочуючи дистанцію.

​— Що таке, Семе? Забув статут Блеквуду? Чи, може... — Кілліан опустив погляд на її витончені зап'ястя, — ти ніколи його й не знав?

​— Лорде Керінгтон! — раптом пролунав спокійний, але владний голос принца Леопольда.

​   Принц, який сидів на веранді будиночка, з блідою, але впевненою посмішкою підвівся й підійшов до них, спираючись на дерев'яні перила. Він бачив усю сцену і миттєво зрозумів, що Селіна загнана в кут.

​— Ви вимагаєте від лісового слідопита знання вищих шифрів столичної кавалерії? — м'яко запитав Леопольд, перериваючи гру Кілліана. — Мій старший брат змінив ці коди ще пів року тому, коли реформував міську варту. Зараз ці жести, які ви показали, Керінгтоне, означають «Відступ до болота». Звісно, хлопець розгубився. Навіщо йому відступати до болота, коли попереду столиця?

​   Кілліан здивовано повернувся до принца:

— Рада змінила шифри? Мій батько нічого про це не казав.

​— Вашому батькові не докладають про кожну зміну в гвардійських статутах нижчих чинів, — абсолютно природно збрехав Леопольд, захищаючи Селіну. — Сем — тактичний розвідник, його справа — бачити ворога в темряві й бити без промаху, а не розгадувати ребуси для лордів. Правда ж, Семе?

​   Селіна, скориставшись моментом, швидко притисла кулак до грудей і низько вклонилася принцу, демонструючи щиру «вдячність німого хлопця».

​   Кілліан переводив погляд з Леопольда на «Сема». В його очах усе ще читалася глибока недовіра, але авторитет принца та його впевненість змусили лідера Керінгтонів відступити.

​— Що ж, можливо, Ваша Високосте, ви й праві, — повільно промовив Кілліан, знову окинувши Селіну своїм гострим поглядом. — Але в столиці я особисто перевірю, як цей розвідник орієнтується в міських лабіринтах. Там магічні амулети не допоможуть.

​    Він крутнувся на п'ятах і попрямував до своєї карети.

​   Селіна полегшено видихнула, ледь не знявши кашкет, але вчасно стрималася. Вона підійшла ближче до принца й ледь чутно прошепотіла:

— Ваша Високосте... ви просто мій рятівник. Я вже думала, що доведеться вибивати йому другу ногу, щоб відволікти увагу.

​   Леопольд тихо розсміявся, прикриваючи рот рукою:

— Завжди радий допомогти леді Блеквуд. Але будьте обережніші, Кілліан не відступить. До речі, Артур уже повертається. Нам пора виходити на зв'язок з моєю сестрою Аурелією.